ного Суду на ухвалу суду від 25 січня 2000 року, визначення судової колегії в цивільних справах Мінського обласного суду від 24 лютого 2000 виходячи з наступного.
Згідно ст. 410 ЦПК касаційна скарга або касаційний протест подається до суду, який виніс рішення, в десятиденний строк з дня винесення рішення або вручення Касатор на його вимогу цього рішення з мотивувальної частини.
З матеріалів справи видно, що 20 грудня 1999 судом було постановлено мотивоване рішення в присутності обох сторін. 23 грудня 1999 відповідач направив до суду заяву, в якій містилося прохання про висилку йому копії рішення для складання касаційної скарги на відбулося рішення. Рішення суду було направлено відповідачу 5 січня 2000, а 11 січня від нього надійшла касаційна скарга з заявою про відновлення процесуального строку на подання касаційної скарги.
Оскільки з моменту направлення відповідачу копії рішення і до подачі їм касаційної скарги десятиденний строк, встановлений ст. 410 ЦПК, не минув, висновок у судових постановах про пропуск відповідачем строку для касаційного оскарження є незаконним [24, с. 637].
Вимоги, що пред'являються до змісту касаційної скарги (протесту), передбачені ст. 409 ЦПК.
Зокрема, крім реквізитів, зазначених у ст. 109 ЦПК, цей процесуальний документ повинен містити вказівку на оскаржуване рішення і суд, його виніс, обгрунтування неправильність рішення, а також прохання касатора, вказівку про оспорюваної сумі по майнових справах, перелік доданих письмових матеріалів, підпис касатора.
Відповідно до ст. 411 ЦПК касаційна скарга (протест) повинна подаватися до суду з копіями за кількістю юридично що у результаті справи осіб, а за вказівкою суду, який визнав це за потрібне, і з копіями доданих до скарги (протесту) письмових матеріалів.
Порушення умов реалізації права на подання касаційної скарги чи касаційного протесту може спричинити за собою або відмова у їх прийнятті, або залишення без руху.
Підстави для відмови у прийнятті касаційної скарги (протесту) передбачені ст. 408 ЦПК, відповідно до п. 1 якої суддя відмовляє у прийнятті касаційної скарги або протесту особам, які не мають права на оскарження або опротестування судового постанови. Відмова у прийнятті касаційної скарги (протесту) має місце і в тому випадку, якщо вона подана на судову ухвалу, яка в силу закону не може бути переглянуто в касаційному порядку [3, ст. 408, п. 2].
Відповідно до п. 3 ст. 408 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті касаційної скарги чи касаційного протесту, поданих після закінчення встановленого законом строку, якщо пропустившим касаційний строк особам відмовлено у його відновленні. За наявності поважних причин пропуску термін може бути відновлений у порядку, передбаченому ст. 154 ЦПК.
При відновленні терміну касаційний суд зобов'язаний розглянути справу і в тому випадку, якщо воно вже розглядалося за скаргами інших Касатор (ст. 426 ЦПК). Прокурор, який пропустив строк, також повинен заявити клопотання про його відновлення. Неучасть його в справі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на принесення касаційного протесту [61, с. 344].
Касаційна скарга чи протест повинні бути залишені без руху до усунення виявлених суддею недоліків, якщо вони полягають у тому, що:
1. скарга чи протест не підписані Касатор;
2. скарга чи протест не містять вказівки на рішення, яке оскаржується (опротестовується);
. скарга чи протест не мають всіх необхідних копій;
. з майнових вимогам не вказується оспорювана сума;
. скаргу не оплачена, коли це потрібно, державним митом.
Якщо ці недоліки виправлені в призначений суддею строк, касаційна скарга чи протест вважаються поданими в день первісного подання до суду.
В іншому випадку вони вважається неподаною і повертаються Касатор [3, ст. 412].
Для співучасників і третіх осіб, які виступали в процесі на боці касатора, реалізація права касаційного оскарження можлива також шляхом приєднання до його касаційною скаргою. При цьому повинні бути дотримані наступні умови: право на приєднання має бути здійснено у строк, встановлений для оскарження рішення, тобто протягом 10 днів, що обчислюються за правилами ст. 410 ЦПК; заяву про приєднання має бути зроблено в письмовій формі. Воно не підлягає оплаті державним митом; мотиви оскарження можуть відрізнятися від тих, що викладені у касаційній скарзі, але вимога про застосування повноважень касаційного суду іншим бути не може.
Якщо вимоги касатора і виступав на його боці співучасника третьої особи не збігаються, право касаці...