Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Розробка інтернет-щоденника

Реферат Розробка інтернет-щоденника





- це унікальний випадок мовця без явного власного комунікативного наміру. Його змушують говорити ситуацією опитування: запитання вчителя увазі обов'язковість відповіді, виникає свого роду змушення говоріння або спровокований відповідь. В описах комунікації існують свої постулати. Так, вважається, що у спонтанному мовленні постулати Грайса майже ніколи не дотримуються і що в публічному дискурсі КН зустрічаються значно рідше, ніж в природному діалозі [указ. соч .: 51]. Спілкування в системі «вчитель-учень» свідчить про те, що КН - майже стандартний результат в ситуації опитування.

КН в спілкуванні педагогів та учнів детально аналізуються в [Зубарева 2001]. Матеріалом роботи є діалоги з художньої прози про шкільне життя і власний матеріал автора - фрагменти записів шкільних уроків. Специфіка предмета аналізу призводить до формулювання ухвали не КН взагалі, а «КН в педагогічному спілкуванні» - це «неоптимальний результат мовленнєвої діяльності (РД) учасників педагогічного спілкування [указ. соч .: 81]. До КН відносяться також «виникає в педагогічному спілкуванні негативний емоційний результат: мовчання, образа, розсерджені, роздратування, бо подібним результатом в офіційному спілкуванні педагога та учня виражається або супроводжується порушення комунікативного контакту» [там же: 82]. Це і призводить до деструкції з боку педагога. Деструкцією з боку учня слід позначити невміння відповісти на запитання.

КН в педагогічному дискурсі діляться на «викликаються відмінностями в індивідуальних властивостях педагога та учня» і «породжувані прагматичними факторами». Наголошується, що «причини КН у великій мірі відносяться до недостатньої комунікативної компетенції вчителя, бо саме він є організатором та ініціатором педагогічного спілкування в силу свого соціального статусу. У цьому полягає одна з відмінностей в породженні КН природного діалогу та педагогічного діалогу на уроці »[там же: 83]. Ці «загальні слова» про обов'язок педагога формувати кооперативну ситуацію, перетворювати комунікативні невдачі в удачі, напевно, гарні в педагогічній літературі. Лінгвістичний же аналіз мовної продукції учнів свідчить не стільки про невміння педагогів, скільки про складнощі, що виникають в учнів при породженні усній (навіть не спонтанною, а підготовленої) і письмовій мові.


. 5 Матеріал і метод дослідження


Для визначення особливостей мовної поведінки підлітків в ситуації вимушеного спілкування був зібраний корпус усних (54 монологу) і корпус письмових відповідей (56 робіт, тобто письмових монологів) студентів I курсу політехнічного коледжу спеціальностей «Програмне забезпечення обчислювальної техніки і автоматизованих систем »та« Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів ». Було опитано 43 студента. Найчастіше студенти не хочуть відповідати усно, тому їм надавалася можливість відповідати письмово.



Глава II. Особливості усного мовлення учнів 15-17 років


У комунікації «учитель - учні», безумовно, є своя специфіка.

Як вже зазначалося, освітня комунікація вимушена, по-перше, тому, що в ній доводиться брати участь абсолютно всім громадянам країни: кожен вчиться в школі сам, потім багато «закінчують» школу разом з власними дітьми та онуками ; по-вторихі всі знають, що ролі в цій комунікації чітко розподілені: вчитель говорить, учні сприймають (в сенсі запам'ятовують). Цю особливість комунікації в школі Пауло Фрейре називав наративної освіти (Friere 1985). З неї випливає четверта особливість педагогічної майстерності - монологізм, іншими словами, принципова орієнтованість вчителя на монологічне говоріння, учня - на слухання чужої мови, а з іншого - вчитель чекає від учня відтворення пред'явленого зразка.

Йдеться вчителя служить передачею інформації слухачам. Крім того в ній завжди присутній дидактична спрямованість, тобто одночасно з передачею інформації вирішуються завдання навчання. Це висуває особливі вимоги до відбору, способам організації та викладу інформації, тобто до змісту і форми педагогічного мовлення.

Йдеться вчителя служить зразком, який сприймає підліток і за яким він вчиться будувати свою промову. При цьому слід пам'ятати, що для учня мова вчителя часто є єдиним зразком літературної норми і правильної побудови мови взагалі. У силу цього особливу увагу слід звертати на форму педагогічної мови, її нормативний характер, робити доступною не тільки для сприйняття, але певною мірою і для наслідування. Слід повернутися до поняття комунікативної ситуації.

Комунікативна невдача завжди пов'язана з чимось негативним (будь то недосягнення результату або несподіване засмучення), з комунікативними удачами все не так однозначно.

Виділяється два типи ро...


Назад | сторінка 6 з 31 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Взаємодія вчителя та учня на уроці іноземної мови
  • Реферат на тему: Процес ДІЯЛЬНОСТІ вчителя и учня при вівченні множини и відношень
  • Реферат на тему: Вербальні методи комунікації в структурі професійно-педагогічного спілкуван ...
  • Реферат на тему: Значення педагогічного досвіду в підвищенні професіоналізму вчителя
  • Реферат на тему: Особливості педагогічної ДІЯЛЬНОСТІ вчителя трудового навчання