рішення про накладення грошового стягнення приймається тим же судом, який розглядає дану кримінальну справу. У судовому засіданні, під час якого було допущено порушення, суд виносить постанову або ухвалу про накладення грошового стягнення, що заноситься до протоколу судового засідання (ч. 2 ст. 256). Однак для забезпечення виконання даного рішення і права його оскарження представляється доцільним оформляти його у вигляді окремого документа.
У стадії попереднього розслідування рішення про накладення грошового стягнення приймає суддя за клопотанням органів розслідування. Слідчий, дізнавач або прокурор складають протокол про порушення за правилами ст. 166-167. У цьому протоколі повинні бути відображені докази наявності кримінально-процесуального правопорушення. Протокол надсилається до районного суду за місцем попереднього розслідування. Суддя призначає судове засідання так, щоб протокол був розглянутий не пізніше 5 чуйний з моменту її надходження до суду. У судове засідання викликаються порушник і особа, яка склала протокол. Неявка порушника без поважних причин не перешкоджає розгляду справи. За наявності поважних причин неявки порушника або при неявці особи, яка склала протокол (слідчого, дізнавача чи прокурора), судове засідання має бути відкладено.
При визначенні розміру грошового стягнення суд повинен врахувати обставини кримінально-процесуального правопорушення, ступінь вини, особливості особистості порушника, майновий стан. Копії постанови надсилаються заінтересованим особам незалежно від змісту рішення. У постанові судді може бути вирішене питання про розстрочення або відстрочення сплата платником ти грошових сум на строк до 3 місяців.
Рішення суду про накладення грошового стягнення може бути оскаржено у вищестоящий суд в апеляційному, касаційному або наглядовому порядку (ст. 355, 402). В апеляційному порядку оскаржується рішення мирового судді з порушення, допущеному в ході судового засідання, в якому він головував. Оскарження в касаційному або апеляційному порядку рішення суду про накладення грошового стягнення призупиняє його виконання.
В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В
Висновок
Характер і рівень розвитку права в ту чи іншу епоху визначають не тільки зміст і обсяг прав людини і громадянина, але і його значення в шкалі цінностей суспільства і держави. У процесі становлення і розвитку світової цивілізації, який зайняв значний за тривалістю період, поступово сформувалася єдина ідея усвідомленої людьми необхідності свободи і незалежності людини в розумних межах. В даний час, коли більшістю держав накопичений позитивний досвід і встановлено світовий стандарт в галузі прав і свобод особистості, необхідно прагнути до того, щоб реальна дійсність була приведена в відповідність з цим стандартом. Звідси найважливішим завданням нашого часу є закріплення, гарантування і застосування на практиці передових ідей, визначальних пріоритет особистості і...