о з них відносяться слова, в основному іменники, що виконують в реченні функції підмета або доповнення. До другого - слова, відповідні дієсловам в особистій формі і функціонують у реченні в якості присудка. До третього класу Ч. Фриз відносить велику групу слів які можуть слідувати в реченні після слів перших двох класів і виконувати в основному функції визначення або іменного члена пропозиції. У четвертий клас входять слова, що володіють здатністю займати в реченні положення після слів перших трьох класів і в основному відповідні прислівники в традиційному сенсі.
Крім цих чотирьох класів слів Ч. Фриз виділив п`ятнадцять груп функціональних слів (function words), за допомогою яких виражаються зв'язку в граматичних структурах і характеризуються слова кожного з чотирьох класів.
З концепції мови як структури і можливості опису її на основі формальних критеріїв випливає один з основних принципів дескриптивної лінгвістики - поняття моделі (pattern), тобто узагальненої схеми, в яку можуть бути включені всі одиниці мови.
Для робіт Ч. Фріза характерно уявлення про мову як про суму правил побудови висловлювань і виділення на основі формального аналізу загальних форм (моделей) такої побудови. Ч. Фриз стверджував, що для розуміння граматичного механізму мови необхідно мати достатню кількість моделей.
Ч. Фриз у співпраці з Робертом Ладо прийшли до думки про необхідність порівняльного вивчення мов на всіх рівнях і використанні результатів цих досліджень при відборі та організації навчального матеріалу. Р. Ладо стверджував, що основні відмінності між двома мовами полягають не в словах, а в їхніх структурах, оскільки кожна мова володіє своєю власною системою моделей пропозиції, інтонацій, приголосний і голосних (Lado R., 1957, p. 3).
Творці методу вважали, що тільки дескриптивний аналіз структурних моделей на базі порівняння двох мов може послужити фундаментом для створення ефективного навчального посібника при навчанні іноземної мови. Виділення моделей і структур у навчальних цілях дескриптивистами рекомендували проводити саме на базі порівняльного аналізу рідної та досліджуваного мов з тим, щоб в результаті аналізу виявляти можливі навчальні труднощі.
Таким чином, в основу методики лягли наступні положення американської дескриптивної лінгвістики:
уявлення про мову як про багаторівневої систему, на основі якої можна виділити базисні моделі мови, що становлять основу навчальних матеріалов;
виділення правил трансформації пропозицій і правил побудови за моделлю безпосередньо складових, які лягли в основу вправ;
визнання важливої ??ролі порівняльно-порівняльного вивчення системи різних мов в практичних цілях при відборі та організації навчальних матеріалів.
2.3 Принципи навчання
Виклад основних методичних принципів айдіолінгвального методу особливо ретельно описані в книзі Р. Ладо Навчання мови: Науковий підхід ( Language Teaching: A Scientific Approach raquo ;, 1964).
Зупинимося коротко на розроблених ним принципах.
. Усна мова передує письмовій.
Згідно з цим принципом спочатку потрібно навчати вмінню розуміти мову на слух і говорити, а потім - читати і писати.
. Основні мовні зразки.
Учням необхідно якомога точніше засвоїти мовні зразки, що вживаються в розмові. Тому при відборі зразків рекомендується віддавати перевагу діалогам, а не віршам чи літературної прозі оскільки діалог містить більше основних конструкції мови в реальному контексті.
. Засвоєння моделей як оволодіння навичками.
Формування навичок повинно здійснюватись за допомогою мовної практики на основі саме моделей, а не слів, готельних виразів і (або) граматичних правил. Описувати мову повинні лінгвісти, зокрема фахівці з граматики; учням ж слід навчитися використовувати мовні конструкції з правильним лексичним наповненням і в нормальному темпі мови.
. Практичне оволодіння фонетичною системою мови.
Фонетичної системі мови слід навчати як структурі, призначеної для практичного використання, шляхом показу, імітації, підказки, порівняння і мовної практики.
. Обмеження словникового запасу.
Поки учень опановує фонетичної системою і граматичними моделями іноземної мови, його словниковий запас рекомендується звести до мінімуму. Не слід заохочувати прагнення багатьох учнів якнайшвидше накопичити великий запас слів. Розширення лексичного запасу до рівня, відповідного вільного володіння мовою, і навчання спеціальної лексиці доцільно здійснювати лише тоді, коли основні моделі м...
