у продукцію необхідно визначати відхилення фактичної собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами.
Фактична собівартість залишків готової продукції на складах на кінець звітного періоду (місяця) визначається шляхом множення її вартості за обліковими цінами на розрахований за вищенаведеною моделі відсоток відхилень. Аналогічно визначається фактична собівартість товарів відвантажених за звітний період, коли кількість товарів відвантажених в оцінці за обліковими цінами коригується на цей же відсоток відхилень.
Дані по відвантаженню, відпуску і реалізації продукції, робіт, послуг з відомостей № 16 і 16/1 переносяться в журнал-ордер № 11, в якому відображаються обороти за кредитом рахунків 43 «Готова продукція», 44 «Витрати на реалізацію», 45 «Товари відвантажені», 90 «Реалізація» і 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (ст. 41, 42) у розрізі кореспондуючих рахунків.
Дані за кредитом рахунка 43 «Готова продукція» в частині фактичної собівартості відвантажених і відпущених (у порядку реалізації) готових виробів відображаються в журналі-ордері № 11 на основі показників, що містяться в таблиці аналітичних даних (2 розділ відомості № 16).
Обороти за кредитом рахунка 45 «Товари відвантажені» в частині фактичної собівартості реалізованої продукції записуються в зазначений журнал за показниками таблиці аналітичних даних (другий розділ відомості № 16), а решта дані по кредиту цього рахунку - на основі відповідних первинних документів.
Поступив платіж від покупців (замовників) і списання (обороти по кредиту рахунку 90 «Реалізація») наводяться в журналі-ордері № 11 за підсумковими даними відомостей № 16 і 16/1, а інші операції по кредиту цього рахунку (погашення заборгованості покупцям) - на основі показників відомостей по рахунку 50 «Каса», рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» і т.п. або відповідних первинних документів.
Сума податку на додану вартість визначається за даними розрахункових таблиць. Загальна сума податку повинна дорівнювати його величині, відображеної в журналі-ордері № 8 по кредиту рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів».
калькулювання собівартість документація аналітичний
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА У ТОВ АГРОФІРМА «ЗОЛОТИЙ КОЛОС» сергачского РАЙОНУ Нижегородської області
. 1 Територіально-кліматична характеристика господарства
Господарства Нижегородської області займаються виробництвом цукрових буряків більше тридцяти п'яти років і накопичили значний досвід по її вирощуванню. Вже в перші роки роботи цукрового комбінату валовий збір цукрових буряків становив 214 тис. Тонн по Нижегородській області. У 70-ті роки посіви цукрових буряків досягли 21,1 тис. Га, що дозволяло заготовлювати більш 300 тис. Тонн солодких коренів. У 80-ті роки у зв'язку зі зниженням попиту на цукровий пісок посівні площі цукрових буряків знизилися і до кінця 80-го року склали 14,8 тис. Г??.
Сформований гострий дефіцит цукрового піску знову змусив збільшити посіви цукрових буряків, які в 1992 році склали 19 тис. га. У цей рік був зібраний урожай по Нижегородській області 254 тис. Га
З 1992 року пішов різкий спад виробництва даної культури. Обробітком цукрових буряків в основному займалися восьмій південно-східних районів області. З 19 тис. Га посівні площі в 1997 році склали 5,2 тис. Га, тобто в 3,8 рази менше.
Зниження посівних площ під цукровим буряком відбулося в усіх бурякосійних районах області. Особливо різке зниження посівів відбулося в господарствах Лукояновского, Кр.Октябрьского районів, практично перестали займатися її виробництвом господарства Гагінского і Бутурлінскогго районів.
Основними причинами ситуації, що склалася можна назвати:
відсутність обігових коштів у більшості бурякосійних господарств (цукровий буряк є одним з найбільш фінансово ємних с/г культур);
відсутність у більшості господарств сучасної бурякової техніки;
гостра нестача кваліфікованого агрономічного та менеджерського персоналу;
широке використання ручної праці.
В останні роки головною тенденцією розвитку бурякоцукрової галузі було формування великих вертикально інтегрованих холдингів на базі цукрових заводів, включаючи вирощування, переробку і реалізацію. Впровадження високотехнологічних та ресурсозберігаючих технологій проходило за наступними напрямками:
покупка високопродуктивної імпортної техніки;
використання європейської технології вирощування цукрових буряків;
формування власної сировинної бази в р...