ність уточнення багатозначності слова залежить від частотності вживання даного значення слова в мові дитини. Спочатку опрацьовуються найбільш вживані конкретні значення слова, потім менш вжиті і переносні значення слова.
Кращому розумінню переносного сенсу значення слів допомагає слухання спеціально підібраних віршів та прозових уривків.
Школярам з важким порушенням мови властиві труднощі в впізнавання подібності та відмінності слів, близьких за звучанням і значенням, на заняттях особливу увагу приділяється цьому розрізнення.
Послідовність уточнення багатозначності слова залежить від частотності вживання даного значення слова в мові дитини. Спочатку опрацьовуються найбільш вживані конкретні значення слова, потім менш вжиті і переносні значення слова.
Процес оволодіння словами узагальнюючого характеру тісно пов'язаний з розвитком здатності до аналізу і синтезу, з умінням узагальнювати на основі виділення істотних ознак предметів. Рівень опанування узагальнюючими поняттями характеризує процес формування семантичних полів, лексичної системності.
При знайомстві учнів з частинами мови спочатку відбувається знайомство з позначенням назв предметів і дій, потім переходять до засвоєння назв ознак предметів, потім якостей дії, займенників і т.д. [5, с. 8]. Усередині кожної частини мови відбирається словник на основі наростання абстрактних значень.
Збагачувати мова дієсловами найзручніше за певними смисловим групам слів [15, с. 63]. Щоб дитині легше було зрозуміти смислове значення різних дієслівних приставок необхідно давати завдання в освіті різних дієслів за допомогою однієї і тієї ж приставки. Такі вправи допоможуть дитині засвоїти досить велика кількість дієслів, причому засвоїти їх у певній смисловий системі. Одночасно він опанує і початковими навичками словотворення дієслів, що дасть йому можливість самостійно поповнювати свій дієслівний словник.
При роботі над дієсловом увагу дітей залучається як до подібності, так і до відмінності смислового значення і звукового складу відібраних для вправ слів. В одних випадках підбираються дієслова з однаковою основої, але різними приставками або з різною основою, але однаковою приставкою. З засвоєними словами складаються пропозиції, які вводяться в тексти.
Дієслівні конструкції з незмінними частинами мови (примикання) засвоюються дітьми на матеріалі говірок. Спочатку відпрацьовується коло просторових прислівників: близько, високо, праворуч, ліворуч і т. Д., Потім прислівники, що позначають образ дії: швидко, повільно, тихо, голосно і т. Д .; час: вчора, сьогодні, вдень, вночі, ввечері, вранці.
Засвоєння прикметників представляє для дітей значні труднощі, тому такі слова вводяться в мову тоді, коли добре засвоєні основи слів, від яких вони утворюються.
Для практичного засвоєння відносних прикметників Р. Є. Левіна рекомендує наступний порядок:
а) прикметники, що вказують па ставлення до якого-небудь рослині (суфікс -вв- дубовий, сосновий);
б) прикметники зі значенням відносності до певного часу (суфікс -н зимовий, літній);
в) прикметники, що визначають приналежність предметів за місцем їх знаходження (суфікс -н лісової, колгоспний);
г) прикметники, що визначають приналежність предмета до продукту харчування (суфікс -н лимонний, шоколадний) [12, с. 96].
Вживання прийменників можна відпрацьовувати при уточненні, накопиченні лексичного запасу слів на лексичних темах.
Формування навички користування приводами ведеться за наступними напрямками: уточнення понять значень прийменників; формування у дітей знань чітких лексичних значень прийменників; диференціація прийменників у мовленні; формування навички користування приводами у своїй промові [6, с. 40].
Робота над лексичної стороною мови передбачає знайомство з похідними словами: у підготовчому класі зі словами, утвореними з використанням зменшувальних суфіксів -ік, -ок (будиночок, синку); в II класі зі словами, що позначають осіб по виду їх діяльності - з суфіксами -нік, -щик, -арь (пічник, кранівник, словник та ін.); в III класі з дієсловами, що мають приставки в-, ви-, при-, у- (вбіг, вибіг і ін.). У IV класі додається робота з прикметниками, утвореними суфіксами -оват, -еват, -іст, -чів (білуватий, золотистий, спритний і ін.).
Лексичну роботу краще групувати за тематичними ознаками («Тварини», «Птахи», «Пори року», «Сім'я», «Транспорт», «Особиста гігієна», «Пересування по місту. Міський транспорт» , «Продукти», «Одяг», «Взуття», «В аптеці», «На пошті» та ін.). Бажано, щоб робота над більшістю тим на уроках розвитку мовлення або «Знайомства з...