вому ринку, залишається низький рівень розвитку інфраструктури продовольчого ринку, захист і розвиток вітчизняної оптової торгівлі продовольчими товарами. У більшості країн-членів СОТ ця сфера діяльності регулюється національним законодавством, а не правилами СОТ.
Враховуючи, що заходи прямої державної підтримки АПК обмежені правилами СОТ, розвиток інфраструктури продовольчого ринку має величезне значення для зниження витрат, так як в цій сфері правилами СОТ обмеження не передбачені, а рівень розвитку інфраструктури в Росії в десятки разів нижче, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою.
Крім цих проблем стримуючим фактором для розвитку продовольчого ринку Росії є введені антиросійські санкції. Антиросійські санкції і відповідні захисні заходи з російського боку як ніколи гостро поставили проблему високої залежності російської економіки від імпорту товарів і технологій. Разом з тим, вони створили російським виробникам вкрай сприятливі умови для більш активного і обширного імпортозаміщення. Російська економіка опинилася перед необхідністю за дуже короткий термін зробити ривок у підвищенні конкурентоспроможності своєї продукції і імпортозаміщення, на який раніше потрібні були б багато років.
Але, незважаючи на це, в Росії дані санкції багатьма були сприйняті позитивно, так як обмеження імпорту дасть російським виробникам можливість наростити продажі завдяки зниженню конкуренції. Однак багато російські підприємства не зможуть значно розширити пропозицію, оскільки не були готові до настільки несподіваним подіям. Збільшення випуску пов'язане з розширенням виробництва і, як наслідок, додатковими інвестиція?? і, які фермери не можуть собі дозволити.
Позитивним ефектом від введення санкцій для вітчизняних виробників є, що відкрилися можливості збільшити свою присутність на ринку за рахунок розширюються каналів збуту власної продовольчої і промислової продукції.
Все це має підстьобнути підприємців до розширення і модернізації виробництва, адже головною і давньої причиною стриманого зростання економіки Російської Федерації залишається низький рівень технічного та технологічного оновлення та недостатня конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках.
Росія розпорядженні всі необхідні ресурси для максимального забезпечення власною продукцією як промислового, так і сільськогосподарського виробництва. Наприклад, Росія розпорядженні приблизно третиною всіх світових запасів чорноземів, що створює величезний потенціал для сільськогосподарського виробництва, забезпечення своїх внутрішніх потреб і реалізації продукції на зовнішніх ринках. Однак, поки на світовому аграрному ринку Росія виступає в більшій мірі як імпортер, ніж експортер. Те ж спостерігається і в багатьох галузях промислового виробництва, за винятком паливно-енергетичного комплексу. Саме на вирішення цих завдань необхідно спрямувати всі сили найближчим часом.
Мінекономрозвитку Росії розробив цілий комплекс заходів щодо підтримки і розвитку економіки в умовах санкцій по кожній з галузей. Так, в області сільськогосподарських виробників в комплекс заходів входить розробка федеральних цільових програм розвитку сільського господарства та їх реалізація. Також він передбачає державні інвестиції в розвиток інфраструктури та зниження податкового тягаря і митно-тарифне регулювання.
Таким чином, можна сказати, що приєднання до СОТ і тиск санкцій веде до серйозних структурних змін, наслідком яких має стати зміцнення позицій вітчизняних сільгоспвиробників та підвищення конкурентоспроможності їх продукції.
1.3 Державна підтримка розвитку продовольчого ринку Росії
Питання розвитку агропромислового комплексу та окремих його галузей особливо актуальні в сучасних умовах розвитку країни.
Сформоване на рубежі другого і третього тисячоліття в результаті розвитку процесів глобалізації суспільство і виникли у зв'язку з даною обставиною нові ризики і загрози висунули на перший план проблеми забезпечення як глобальної, так і національної безпеки.
У цьому ряду чільне місце займає питання забезпеченості населення продуктами харчування. Продовольча безпека - стан економіки країни, при якому забезпечується продовольча незалежність Росії, гарантується фізична й економічна доступність харчових продуктів для кожного громадянина країни, що відповідають вимогам федерального законодавства про технічне регулювання, в обсягах не менше раціональних норм споживання харчових продуктів, необхідних для активного і здорового способу життя.
Зростання загрози втрати продовольчої безпеки, тиску з боку інших держав, гостра критика з боку фахівців і вчених, примусили Уряд РФ приділити увагу, як проблем сільського го...