є розлучення, в цілому характеризується тенденцією до лібералізації. В Ірландії та країнах Піренейського півострова розлучення практично неможливий. У Франції, Італії, Греції закон надає ряд приводів, формально призводять до розлучення. У Бельгії, Фінляндії, Німеччини законодавство про розлучення більш ліберальне.
У ряді країн існує така форма відносин, як сепарація, не означає юридичного припинення шлюбу, але роздільна співжиття з іншим партнером (часто є обов'язковим етапом, попереднім формальному розлучення).
Принципи реалізації демографічної політики (В.М. Медков):
принцип суверенності сім'ї - означає, що сама сім'я незалежно від держави має право приймати будь-які рішення, що зачіпають демографічні події (народження або відмова від народження і т.д.),
принцип свободи вибору - тісно пов'язаний з принципом суверенності сім'ї та означає наявність справжньої можливості в суспільстві вибирати будь-який тип демографічного, сімейного поведінки,
принцип суспільного договору - означає договірну регламентацію взаємин сім'ї як соціального інституту і держави, т.зв. своєрідний суспільний договір сім'ї і держави, що регулює соціально-економічні права та взаємодії між ними,
принцип єдності цілей державної та регіональної демографічної політики,
принцип соціальної участі - означає участь у формуванні та реалізації демографічної політики трьох основних суб'єктів соціального життя - сім'ї, різних соціальних та громадських об'єднань, держави в особі органів влади і управління.
Цілі демографічної політики не повинні зводитися до формування бажаних кількісних параметрів процесів відтворення населення, мова йде про створення типу відтворення населення з новим якісними характеристиками.
У процесі формування демографічної політики важливо провести всебічний аналіз факторів, що впливають на демографічні процеси - економічних, етнічних, політичних, історичних, медичних, конфесійних, соціальних.
Сучасний етап демографічного розвитку відрізняється великою різноманітністю перехідних форм і відповідно, заходів демографічної політики. В даний час виділяються 4 фази демографічного переходу - від традиційного типу відтворення (з високою народжуваністю і смертністю) до сучасного типу (з низькою народжуваністю і смертністю і мінімальним приростом населення).
Більшість країн знаходяться на перехідних фазах (2 або 3), коли смертність вже більш-менш знижена, а народжуваність ще висока.
У країнах з сучасним типом відтворення населення (відносно невисокі показники природного приросту населення) активно проводиться демографічна політика, мета якої підвищити народжуваність і природний приріст, - це європейські країни (Франція, Австрія, Данія, Чехія, Угорщина і т.д.).
Таблиця 2
Основні демографічні показники по країнах світу, на 1000 населення, 2013
СтранаРождаемостьСмертностьКоеф-т Дитяча смертністьстественно приріст (спад) Європа Германия8,29.93,8-1,7Греция10,19,53,70,6Испания10,98,43,82,5Италия9,59,54,20,0Норвегия12,68,93,23,7Великобритания12,49,45,03,0Финляндия11,29,12,82,1Франция13,08,53,64,5Швеция11,710,02,81,7Венгрия9,913,15,7-3,2Польша9,89,76,00,1Румыния10,111,913,9-1,8Украина9,816,210,1-6,4Литва9,213,26,8-4,0Азия Вьетнам19,96,4…13,5Израиль20,85,64,415,2Индия23,57,557,016,0Иран17,85,8…12,0Китай12,16,8…5,3Пакистан24,66,676,718,0Турция18,76,222,612,4Япония8,78,62,60,1Азербайджан17,86,210,111,6Армения11,78,513,93,2Казахстан19,710,313,99,4Киргизия23,37,429,215,9Таджикистан26,74,6…22,1Африка Егіпет25,26,119,419,1Амеріка Аргентина17,97,512,910,4Канада10,77,1…3,6Мексика…4,76,6…США14,28,16,66,1Австралия12,96,5…6,4
Так, Франція раніше інших країн випробувала на собі вплив демографічного переходу і проблему низької народжуваності - вже з середини 19 століття. Фактично Франція стала своєрідним полігоном для відпрацювання і вивчення різних методів демографічної політики та їх ефективності. У Німеччині ця проблема стала актуальною в кінці 19 століття, коли посилився рух на підтримку внутрісімейного регулювання народжуваності.
У Швеції в 30-і роки 20 століття був офіційно сформульований демографічний курс, що поєднував матеріальне стимулювання народжуваності з ліберальною політикою регулювання дітонародження, що відрізняло шведську модель від демографічної політики Франції та Німеччини тих років.
В даний час в цих країнах в основному використовуються економічні важелі (допомоги по догляду за дітьми, пільгові кредити молодим сім'ям, збільшення оплачуваної післяпологового періоду).
У країнах з типом відтворення, який вирізняється високими показниками ...