иди несучих елементів проїзної частини: балочна клітка - сукупність поперечних і поздовжніх балок; плоска або ребриста плита; ортотропними плита - зварна сталева конструкція, що складається з листа, підкріпленого ребрами.
Несуча частина прогонової будови сприймає дію власної ваги прогонової будови та тимчасової рухомого навантаження і передає його на опори. У найпростіших балочних мостах малих прольотів несуча частина прогонової будови складається з дерев'яних або металевих прогонів, залізобетонних плит або балок; при середніх і великих прольотах в якості несучої частини застосовують балки, ферми, арки або рами.
Опорні частини являють собою спеціальні елементи, за допомогою яких опорні реакції від несучої конструкції передаються на опори в заданому місці. Крім того, опорні частини забезпечують поворот і зсув головних ферм (або балок) прогонової будови при їх прогині від дії рухомих навантажень, а також поздовжні і поперечні зміщення решт ферм (або балок), що виникають в результаті температурних деформацій прогонової будови.
Опори мостів сприймають навантаження і передають їх на грунт через фундаменти або на воду (в наплавних мостах). Розрізняють проміжні і берегові опори. Проміжні опори сприймають навантаження від ваги прогонових будов, рухомого навантаження, що проходить по ним, від навалу суден, впливу льоду і вітру. Берегові опори, крім того, можуть працювати як підпірні стінки, сприймаючи тиск від насипу підходів.
Рис. 2.9. Основні характеристики моста і рівнів річки
Конструктивне рішення моста в чому залежить від ширини, глибини, швидкості течії річки, виду грунтів на дні її русла та заплави, умов льодоходу, вимог судноплавства по річці. Істотне значення мають і такі розрахункові рівні води в річці (рис. 2.9): рівень високих вод (УВВ) - найвищий рівень води в річці в місці мостового переходу, який визначають за даними гідрометричних спостережень; розрахунковий судноплавний рівень (РСУ) - найвищий рівень в річці в судноплавний період, який зазвичай трохи нижче УВВ; середній рівень води в період між паводками називають рівнем меженних вод (УМВ) або рівнем межені.
У мостах застосовують такі основні визначення і позначення:
довжина моста L - відстань по осі моста між лініями, що з'єднують зовнішні кінці підвалин, що примикають до насипу підходів;
отвір моста L 0 - горизонтальний розмір між внутрішніми гранями підвалин або конусами насипу, виміряний при розрахунковому рівні високих вод з виключенням товщини проміжних опор;
висота мосту H - відстань від поверхні проїзної частини до рівня меженних вод;
вільна висота під мостом H 0 - відстань між низом прогонових будов і рівнем високих вод або розрахунковим судноплавним рівнем (якщо є судноплавство);
висота опори h 0 - відстань від її верху до грунту;
будівельна висота прогонової будови h - відстань від проїзної частини до самих нижніх частин прогонової будови;
розрахунковий проліт l - відстань між осями обпирання прогонової будови на суміжних опорах;
ширина моста У-відстань між поручнями в світлу;
ширина прогонової будови В 0 - відстань між осями крайніх головних балок;
ширина проїжджої частини b - відстань між внутрішніми гранями смуг безпеки;
ширина їздового полотна Г - відстань між огорожами.
Основні параметри моста встановлюють в процесі його проектування з урахуванням його призначення та місцевих умов.
3. Тунелі
.1 Коротка історична довідка
Підземні споруди були відомі ще в глибоку давнину. Вони зводилися спочатку для житла і поховань, при будівництві храмів, а потім для видобування каменю і руди, а пізніше і для цілей водопостачання і іригації. Ще пізніше з'явилися транспортні, комунальні і тунелі гідроелектростанцій.
Періоди розвитку тунелебудування як виду інженерної діяльності можна розділити на три основних етапи.
Перший етап відноситься до стародавнього світу, розквіту Римської імперії та Греції, другий - після середньовічного занепаду (кінець ХVІІ - ХVІІІ століття) і третій - ХIХ століття.
Великої досконалості в будівництві тунелів досягли римляни. Залишки стародавніх римських тонНелею відвідав знаходяться як в самому Римі, так і в різних місцях колишньої великій території римської імперії.
У середні століття, поряд із загальним занепадом науки і техніки спостерігається повний застій і в розвитку тунельного справи. Підземні...