жниками, землі фермерів продавалися за борги і т.п.
У кількох штатах спалахнули повстання, найбільш сильним з яких було повстання бідноти під керівництвом Даніеля Шейса в штаті Массачусетс (1786-1787гг.). Ці повстання, пригнічені з великими труднощами, показали панівним класам необхідність створення сильного центрального уряду, здатного тримати маси в покорі.
У цих умовах в 1787 р у Філадельфії зібрався конвент, якому було доручено внести поправки і необхідні зміни в «Статті конфедерації», щоб вони могли «задовольняти вимогам управління і охороняти існування союзу». Делегати конвенту були обрані законодавчими органами штатів, які представляли всього лише 120 000 чоловік з тримільйонного населення країни. Цей конвент складався з земельних спекулянтів, купців, лихварів і плантаторів-рабовласників. У ньому не було жодного фермера, жодного робітника.
Конвент розробив і прийняв Конституцію, основною ідеєю якої було створення сильної центральної влади.
Про причини переходу до федерації найвиразніше йдеться в преамбулі, де перераховані офіційні цілі прийняття Конституції. Серед них заслуговують на увагу наступні:
створення більш досконалого союзу народом США;
забезпечення внутрішнього спокою;
встановлення справедливості;
організація спільної оборони,
гарантування загального добробуту;
забезпечення нам і нашому потомству благ свободи.
Конституція (всього 7 статей) виходила з створення єдиної союзної держави - федерації. Зберігши широку автономію при вирішенні своїх внутрішніх питань, члени федерації (штати) передавали вирішення спільних питань центральним органам федерації.
До відання федерації відносилося:
встановлювати і стягувати мита та податки;
карбувати монету;
робити позики;
регулювати внутрішню (між штатами) і зовнішню торгівлю;
засновувати суди;
оголошувати війну і укладати мир;
набирати і утримувати армію і флот;
відати зовнішніми зносинами.
Під враженням повстань, що мали місце перед прийняттям конституції, її творці надали федеральної влади право придушувати в штатах внутрішні безлади і заколоти.
Консти?? уція не містила переліку прав, які зберігаються за штатами, констатуючи лише те, чого штати не вправі робити:
укладати міжнародні договори;
вступати в конфедерацію або будь-який інший союз;
карбувати монету і випускати кредитні папери;
підвищувати дворянські титули;
скасовувати республіканську форму правління.
У результаті за штатами збереглися досить широкі права, в тому числі, видання законів з усіх питань, які не віднесені до компетенції федерації. Штати вправі також приймати і змінювати власні конституції. Вони зберегли свою судову систему і збройні сили (міліцію).
Конституція США встановила республіканську форму правління, засновану на теорії поділу влади.
Законодавча влада залишати Конгресу, що складається з двох палат: Палати представників (обиралася терміном на два роки шляхом прямих виборів) і Сенату. Сенат обирався законодавчими органами штатів і цей порядок зберігався до 1913 р, коли сенатори стали обиратися самим населенням штатів шляхом прямих виборів (17-а поправка до конституції) строком на шість років з оновленням складу сенату на 1/3 кожні два роки. Законопроект, прийнятий однією палатою, потребує схвалення інший. Конгрес США має права видавати закони з усіх питань, віднесених до відання федерації.
Конституція США передбачала створення сильної виконавчої влади, яка довірялася президенту, яке обирається на чотири роки шляхом непрямих виборів (через колегію вибірників, избираемую безпосередньо виборцями по штатах). Він міг бути переобраний, але перший президент США Д.Вашингтон поклав початок прецеденту: жоден президент не повинен обиратися більше двох термінів поспіль.
Американська політична система набула закінченого вигляду зі створенням у 1790-1810-і рр. двопартійної системи. Її виникнення призвело до формування моделі партійно-політичного плюралізму, характерною для всієї наступної американській історії. Включені в модель учасники розділилися на активних і пасивних. В якості активних виступали різні групи еліти, які створили дві національні партії, конкурировавшие за владу і намагалися заручитися підтримкою громадянського суспільства. В якості пасивни...