йській мові традиційно вигуки - дев'ята частина мови з тією ж незалежністю в синтаксичному відношенні. Однак, слід зауважити, що в обох мовах вигуки виділяються в окрему частину мови, здатну висловлювати своє значення в прямій залежності від контексту, яка не є членом речення, семантично обумовлену і здатну передавати емоції, конотації, окремі фрагменти дійсності (звуконаслідувальні слова), почуття, етикетні норми, дії, комунікативні зв'язки, а також має ряд важливих для мови функцій.
З приводу розмежувань по групах варто відзначити, що класифікація вигуків російської мови та італійського сильно розрізняється. У нашому дослідженні ми вважаємо, що це викликано малою кількістю матеріалу, який ми змогли витягти на тему італійських вигуків. У російській системі розмежування ми спостерігаємо набагато більш повномасштабну класифікацію за різними критеріями. В італійській ж навпаки - занадто спрощена і одномірна система. Лише в одному критерії можна знайти подібність двох систем - лексико-семантичному, а саме виділення по його принципом групи етикетних вигуків або вигуків-формул привітання raquo ;, а також у багатьох джерелах приписують до розряду вигуків групу звуконаслідувальних слів.
Що стосується функцій, то і тут ситуація неоднозначна. Через нечисленних вивчень вигуків в італійській мові, багато функцій представлені узагальнено, на відміну від більш докладно розмежованих функцій в російській. Але при цьому на основі наявних даних ми можемо стверджувати, що основні функції вигуків схожі в обох мовах. Це такі функції, як:
) коннотативная (вираз оцінки адресантом предметів і явищ навколишньої дійсності)
) особлива вигукова функція (здатність вигуки виступати в ролі самостійної фрази)
) волеіз'явітельная функція (вираз бажань і потреб адресанта),
) прагматична функція (здатність емоційного впливу на адресата)
) комунікативна (здатність підтримати комунікацію, почати або закінчити її)
) Етикетна функція (вираз фраз і слів, закріплених в суспільстві як загальноприйняті)
) Експресивна функція (вираження почуттів та емоцій адресанта).
Список літератури
1. Карцевский С.О. Вступ до вивчення вигуків.- Питання мовознавства, 1984
2. Кручиніна І.М. Вигуки.- Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990
. Валгина Н.С., Розенталь Д.Е., Фоміна М.І. Сучасна російська мова.- М .: Логос, 2002
. Шведова Н.Ю., Вигуки, в кн .: Російська мова. Енциклопедія, М., 1979.
5. Franceschetti C. L italiano corretto.- Milano: Giovanni De Vecchi Editore, 1986
. Vittorio Mistruzzi, Grammatica italiana.- Milano, 1968, p. 215-216
. Trabalza e Allodi, La grammatica degl italiani, sesta edizione, Firenze, Felice Le Monnier, 1939, p. 270-278
. Giuseppe Caciagli, Grammatica italiana, Vittorio Bonacci Editore - Roma, Seconda edizione, 1959, p. 135
