Витівок долі, винна в усьому прітрімуватіся помірності та бідності. Сенека Ганьба Людські ваді, заклікає читача до стійкості, зневагі до життя. Альо ВІН НЕ может заперечіті живого почуття дружби и кулемету. Сенека проповідує бідність, альо ВІН Не проти багатства, если воно НЕ становится душевною Хвороби и не руйнує мораль. Цілий курс моральних вчень - це листи до Луцілія. Особливо детально розроблені ті питання, Які вважаються найбільш Важлива у стоїків. У листах много говоритися про бідність, свободу Волі, дружбу. Сенека стірає соціальну нерівність между вільнімі, вільновідпущенікамі та рабами, но всегда найдетальніше говорити про смерть. ВІН считает, что смерти НЕ нужно боятися, Аджея Ніхто НЕ может ее избежать, если ж людина Втом від життя, вона может сама з легкістю розпрощатіся з ним. Сенека проповідує самогубство. Життя спіймало его на слові - ВІН БУВ звинувачений у змові Пізона проти Нерона, и Йому надійшов наказ здійсніті самогубство. Спрійнявші Цю новину За зі стоїчною твердістю, Вибравши ту смерть, Якою помер Сократ. Ця смерть прославила Сенеку и заставил забути про его непослідовність. Як и всі стоїкі, ВІН недооцінював Цінність почуттів, перебільшував значення та Надійність розуму и Надто довіряв -природі. Однако ВІН гуманізував стоїцізм, Зробив его більш доступним для звічайна людей и наблізів его до майбутнього християнства, недарма Ф. Енгельс назвавши Сенеку дядьком християнства. Его песімізм, его зневага до розпустивши, его порада ВІДПОВІДАТИ добром на зло, Глибока зацікавлення проблемою.Більше смерти ПРИМУС Тертулліана зарахуваті его до наших а Августина вігукнуті: Що такого може сказати християнин, про що не говорив перш цей язичник?
Сенека БУВ найвізначнішім з римських філософів, хоча и МАВ певні вади. Своєю гідною смертю довів, что прекрасно Виконаю свои стоїчні вчення. При дворі Нерона Сенека вступав у стосунки з вільновідпущенікамі імператора. Часто зустрічався з секретарем та бібліотекарем Нерона - Епафродітом, бував у того будинку и звернув Рамус на одного раба - маленького, Кульгавий фрігійського хлопчика. ВІН не знаючи и не МІГ знаті, что цею маленький раб досягнено Вищих вершин стоїчного вчення, чем ВІН сам, что маленького Кульгавий Епіктета візнають Найкращий представником стоїцізму и будут вшановуваті его более чем усіма Визнання и популярного римського автора.
Це БУВ Епіктет, пам ятна епітафія которого звучала так: Я БУВ Епіктетом, рабом, калікою, зліднем и улюбленцем Безсмертний.
Епафродіт й достатньо Жорстоко поводівся з Епіктетом, но дозволивши Епіктету відвідуваті лекції Музонія Руфа, а пізніше відпустів на волю. Згідно сам ставши проповідуваті стоїцізм у Риме, оскількі опинивсь среди тихий, кого Вигнан з міста. ВІН оселівся в Нікополі и на его лекції з їжджаліся слухачі звідусіль.
Одним з учнів БУВ Флавій Арріан, Який и записавши Промови Епіктета, видавши їх під Назв Diatubal - замальовки, або Копії; тепер смороду назіваються Бесідамі.
Епіктет не писали творів, его вислови були запісані учнямі и проголошені.
Епіктет проголошує ПОВНЕ безсілля та мізерність людської особистості, про что свідчіть велика Кількість текстів. Іноді СТОЇК намагається протіставіті ЦІМ ДУМКАМ традіційній стоїчній ідеал мудреця, но Йому це Ніколи НЕ вдається. Дух відчаю та занепад присутній у Книзі Епіктета: Коли ви насичуєтеся сьогодні, ви сидите і плачете про завтрашній день, де вам взяти поїсти. Рабське ти істота, якщо отримаєш, то буде, якщо не отримаєш, то підеш: двері відкриті. Що ти журишся? Де тут ще місце сльозам? Яке тут підстава для лестощів? Чому заздрити іншій? Для Епіктета будь-яка людина, бог, даже сам Зевс, Слабко, самотній и Нещасний. За Епіктетом, початок філософії ... є усвідомлення свого безсилля і неспроможності в необхідних питаннях. Епіктет бачіть НЕ вільну діяльність гордого, спокійного, безпрістрасного мудрець, як це було у давніх стоїків, а Надію жалюгідної та безнадійної людини. Звідсі его відоме порівняння стоїчної філософії з лікарнею: Школа філософа, люди, - це лікарня. Виходити звідти повинні, випробувавши не задоволення, а біль .... Епіктет НЕ надає великого значення наукам та теоретічній філософії, Єдиною его пристрастей Було доброчесності життя. Навіщо мені піклуватися про те, чи перебувають все?? уществует речі з атомів ... або з вогню і землі? Хіба не достатньо знати справжню природу добра і зла?. Епіктет НЕ рові зв язків з Вченіє старих стоїків, іноді даже захіщає стоїчну ортодоксію, но Ніякого внутрішнього значення ЦІ стоїчні вчення для него НЕ мают. Уся філософія, якові проповідує Епіктет має яскраворелігійній характер. Роздавленій, безпомічній людіні залішається ЛИШЕ ОДНЕ - надіятіся на Милість божу.
Самим моральним благом є дар божества, а відсутність моралі - це безбожність. Як и старі стоїкі, Епіктет захіщає Віру у пророцтва и схвал...