Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Умисел як форма вини

Реферат Умисел як форма вини





ину і кілька метрів протягнув її перед собою. В результаті один з пасажирів автомашини загинув, а решта, включаючи Клименко, отримали важкі тілесні ушкодження. Деякі пасажири автобуса, що впали під час зіткнення, також отримали травми. Його провина полягала в злочинної самовпевненості. Він розумів, що порушення правил дорожнього руху може призвести до зіткнення автомашини і автобуса (інтелектуальний момент), проте розраховувала, що вміння керувати "Москвичем" і швидкий поворот дадуть йому можливість благополучно проїхати (вольовий момент). Однак розрахунок Клименко виявився безпідставним через несподіваної зупинки роботи двигуна, в результаті чого настали суспільно небезпечні наслідки. p> Злочинна самовпевненість, як форма вини, становить небезпеку тим, що особа свідомо порушує правила обережності, хоча й не бажає шкідливих наслідків.

Злочин визнається вчиненим з недбалості, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була (об'єктивний критерій) і могло (суб'єктивний критерій) їх передбачити. Непредвидение суспільно небезпечних наслідків відрізняє недбалість по інтелектуальному моменту від обох видів умислу і від самовпевненості. Особа, як правило, не замислюється над небезпечним характером своїх дій, над тим, що цими діями порушуються правила обережності. Тому думка про можливі шкідливі наслідки не виникає в його свідомості. p> Вольовий момент злочинної недбалості полягає в тому, що винний хоча і не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків, але повинен був і міг передбачати їх наступ, тобто мав обов'язок і реальну можливість запобігти суспільно небезпечні наслідки скоєного їм діяння, він не активізує свої психічні сили і здібності для ненастання шкідливих наслідків. p> Наприклад: 16 Грудня 2003, ввечері, Бубков, перебуваючи в нетверезому стані, на вулиці у незнайомих йому Воробйова, Голованова Проте й Голованова В. попросив закурити. Воробйов відповів, що у нього немає цигарок і дав недокурену сигарету. Після цього Бубков взяв Воробйова за руку і відвів його в сторону, а Воробйов вдарив його в обличчя. У відповідь Бубков завдав Воробйову удар кулаком в голову, від чого той впав на спину, потилицею ударився об асфальт і знепритомнів. На наступний день Воробйов був доставлений в лікарню, де 27 грудня 2003 помер. p> Визнаючи себе винним у нанесенні удару Воробйову, Бубков стверджував, що він не передбачав можливості заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Ці доводи засудженого нічим не спростовані і об'єктивно підтверджуються матеріалами справи, в тому числі показання свідків Голованова Проте й Голованова В., які знаходилися разом з Воробйовим і бачили події, що відбуваються. p> Як видно з матеріалів справи, в результаті нанесеного Бубковим удару Воробйову, потерпілому заподіяно розрив барабанної перетинки лівого вуха, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тріщини потиличної кістки, забиття головного мозку з крововиливами в м'які тканини потиличної області голови, що спричинили смерть потерпілого, заподіяні при падінні від удару головою об асфальт. p> Бубков був засуджений за ч.1 ст. 119 ККУ, яка передбачає відповідальність за необережне вбивство у вигляді злочинної недбалості. Він хоча і не передбачав, але завдаючи удару Воробйову по голові, мав передбачити можливість настання тяжких наслідків (заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які могли спричинити смерть Воробйова) і міг їх передбачити. p> Заподіяння шкоди з необережності завжди припускає порушення певних правил обережності. Необачне поводження - характерна ознака необережних злочинів, і полягає в тому, що людина не виконує у службовій діяльності або повсякденному житті необхідних заходів обережності. p> Правила обережності складаються у зв'язку з можливістю виникнення шкідливих наслідків від тієї чи іншої діяльності людини і ставлять завдання запобігти можливість настання таких наслідків, або зменшити ймовірність їх наступу. Так виник ряд правил поводження з вогнем. Також складаються і інші правила безпеки в побуті, на виробництві, при здійсненні професійної діяльності. p> Злочини, скоєних необережно різноманітні. До необережним злочинів, вчиняються у сфері використання техніки відносяться: порушення правил безпеки руху та експлуатації різних видів транспорту, порушення правил охорони праці, порушення правил безпеки гірничих і будівельних робіт і деякі інші. p> Ці злочини пов'язані з порушеннями спеціальних правил, встановлених з метою безпечного використання різних технічних засобів. Такі злочини можуть спричинити виключно тяжкі наслідки: загибель людей або заподіяння шкоди їх здоров'ю, великої матеріальної шкоди, дезорганізацію виробництва і т. д. До необережним злочинам, що вчиняються посадовими особами у сфері управлінської діяльності відноситься: недбалість, безгосподарність, випуск н...


Назад | сторінка 7 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Порушення правил безпеки руху або ЕКСПЛУАТАЦІЇ залізничного, водного чи пов ...
  • Реферат на тему: Кримінальна відповідальність за порушення правил дорожнього руху і експлуат ...
  • Реферат на тему: Генезис наукових поглядів на проблему розкриття умисного заподіяння тяжких ...
  • Реферат на тему: Порушення правил дорожнього руху і експлуатації транспортних засобів
  • Реферат на тему: Відповідальність за порушення правил дорожнього руху