дь - якому відношенні В»- [Молотков, 1999: 337]. Він виник у професійній сфері Швецов, які робили кілька однакових речей по одному зразку - покрию.
Сюди також можна зарахувати і на два фронти - В«Одночасно у двох різних напрямках В»- [Молотков, 1999: 503]. Цей фразеологізм виник в військовій сфері, коли бойові дії йшли одновремен але на двох фронтах. p> До споконвічно російським фразеологічним оборотів з числовим компонентом з числовим компонентом ставитися також дев'ятий вал - В«Найбільш бурхливий, сильне прояв чого - або, найвищий підйом, зліт чого - або В»- [Молотков, 1999: 54]. Цей фразеологічний зворот виник у сфері морського справи. Він має довгу історію, так як в минулі часи вважалось, що найбільш небезпечною є дев'ята хвиля. p> Водночас словник фразеологічних зворотів не фіксує жодного фразеологічного обороту з числовим компонентом старослов'янського походження. br/>
2.3. Класифікація фразеологізмів з числовим компонентом по сфері вживання
Вивчаючи фразеологізми з числовим компонентом по сфері вживання, ми будемо спиратися на класифікацію А. М. Бабкіна. Як відомо, сюди відносяться міжстильова, на тлі яких виділяються розмовні та книжкові. p> До міжстильова можна віднести з першого слова - «³дразу, з самого початку розмови В»- [Молотков, 1999: 431]. p> До книжковим - грати другу скрипку - В«Бути головним у якому - або справі В»- [Молотков, 1999: 180], з першого погляду -В« Відразу ж, по першому враженню В»- [Молотков, 1999: 64], дев'ятий вал -В« Найбільш бурхливий, сильне прояв чого - або, найвищий підйом, зліт чого - або В»- [Молотков, 1999: 54], перші кроки (крок) - В«Самий початок, початковий період яких - або дій, якої - або діяльності В»- [Молотков, 1999: 532]. p> До розмовною фразеологизмам з числовим компонентом відносяться: всипати [Задати] по перше число - В«Сильно покарати, насварити кого - небудь, завдати жорстокої поразки в бою, розгромити В»- [Молотков, 1999: 102], два вершка від горщика - В«Дуже низький, низького зросту, маленькийВ» - [Молотков, 1999: 59], п'яте колесо у возі - В«Зайвий, непотрібний в якому - небудь справі людинаВ» - [Молотков, 1999: 202], два чоботи пара - В«Схожі один на одного на одного, зазвичай за своїми якостями, властивостями, положенню і т. п. В»- [Молотков, 1999: 59], ні в одному оці - В«Нітрохи, ніскільки (не п'яний, чи не втомився, не боїться і т. п.) В»- [Молотков, 1999: 107], як і свої п'ять пальців -В« Добре В»- [Молотков, 1999: 375], з п'ятого по десяте - незв'язно, непослідовно, пропускаючи подробиці (розповідати, повідомляти, говорити і т. п., жоден чорт - В«Абсолютно ніхтоВ» - [Молотков, 1999: 519], жодна собака - В«Абсолютно ніхтоВ» - [Молотков, 1999: 443]. p> ВИСНОВОК
У сучасному мовознавстві не склалася єдина точка зору з питання про сутності та визначенні фразеологічного обороту. Найбільш часто фразеологізм визначають так: В«поєднання, міцно увійшло в мову, називається фразеологічним обігом В». Характерними ознаками фразеологізмів є метафоричність, еквівалентність та синонімічно слову, хоча не всі лінгвісти дотримуються цієї думки. p> Однією з найбільш популярною класифікацій фразеологізмів є класифікація за ступенем семантичної спаяності В. В. Виноградова. Згідно його вченням, всі фразеологізми діляться на 4 групи зрощення, єдності, поєднання і вирази. Серед розглянутих нами фразеологічних зворотів з числовим компонентом найбільшу групу становлять зрощення. Їх частка - більше 47% від загальної кількості фразеологізмів з числовим компонентом. Другу після фразеологічних єдностей велику групу складають єдності. Їх частка - близько 45 %. Меншу частину займають фразеологічні сполучення. Найменша частка належить фразеологічним виразами з числовим компонентом. Словник фразеологічних оборотів російської мови під редакцією Молоткова фіксує всього п'ять виразів, що становить близько 10% разом з поєднаннями. p> Відповідно до іншої класифікації фразеологічних зворотів - по джерелу - вони діляться на споконвічно російські, запозичені і старослов'янські. Серед фразеологізмів з числовим компонентом майже все - споконвічно російські; словником не зафіксовано жодного старослов'янської фразеологізму з числовим компонентом.
Є також класифікація фразеологізмів за вживання. Згідно їй фразеологічні обороти діляться на міжстильова, книжкові та розмовні. Найбільшу групу серед них складають розмовні, найменшу - міжстильова. p> Як слова і вільні сполучення, фразеологічні звороти з числовим компонентом можуть вступати між собою в різні види парадигматичних відносин - синонімії та антонімії, утворюючи синонімічні ряди і антонімічні пари
Використана література
1. Архангельський В. Л. Стійкі фрази в сучасній російській мові. - Ростов - на - Дону: Изд. - Під РГУ, 1964. ...