стосування.
У третіх, система регулювання процесу перерозподілу ресурсів має дві сторони: нормативну (законодавчо регулюються різні аспекти ведення бізнесу, наприклад, послідовність задоволення вимог кредиторів) та заохочувальну (надання ресурсу у тимчасове користування заохочується шляхом встановлення деякого винагороди: заробітна плата, орендна плата, відсотки, дивіденди і т.п., причому розмір заохочення визначається багатьма факторами, в тому числі чинником ризику втрати наданого ресурсу).
У додатку до фінансового ресурсу сформульовані особливості ринку виражаються в наданні капіталу його власниками позичальникам. Виявляється, що ця процедура взаємовигідний, більше того, з позиції позичальника обгрунтоване залучення капіталу нерідко економічно більш вигідно порівняно з додатковою мобілізацією джерел власних коштів.
Діяльність господарюючого суб'єкта може бути охарактеризована з різних сторін, однак у найбільш загальному випадку її можна представити як сукупність чергуються припливів і відтоків грошових коштів. Частина грошових потоків відноситься до характеристики діяльності підприємства з позиції короткострокової перспективи, інша частина характеризує цю діяльність в довгостроковому аспекті. Останнє пов'язано насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.
Причина залучення позикового капіталу очевидна - бізнес має хороші (на думку його власників і фінансових менеджерів) можливості для реалізації деякого проекту, але не володіє в достатньому розмірі власними джерелами фінансування. Прибуток як найбільш доступний з джерел власних коштів обмежена, позиковий капітал - в принципі, немає. Крім того, прибуток - це не грошові кошти в буквальному розумінні, це джерело, а власне засоби, уособлює з нею, розпорошені по різних активах. Тому прибуток не може бути використана безпосередньо для операцій фінансування, зокрема оплати придбання активів. Інша справа позиковий капітал; при його мобілізації виникають В«живіВ» гроші, причому одноразово або в досить стислі терміни і в великій сумі.
Разом з тим залучення позикового капіталу для посилення економічного потенціалу бізнесу не є якоюсь легкою процедурою: потрібне належне обгрунтування, та й власне процес мобілізації коштів може супроводжуватися обмеженнями правового та економічного характеру.
Справа, зокрема, в тому, що переважна частина джерел коштів платна, причому вартість джерела - це сума коштів, яку потрібно сплатити за можливість використання деякого об'єму ресурсів, виражена у відсотках до цього обсягу, залежить від загальної фінансової структури, тобто структури джерел коштів. p> Залучення позикових коштів змінює структуру джерел, підвищує фінансову залежність бізнесу, збільшує асоційований з нею фінансовий ризик. p> Джерела формування оборотних коштів значною мірі визначають ефективність їх використання. Встановлення оптимального співвідношення між власним...