Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Історія становлення парламенту в Росії

Реферат Історія становлення парламенту в Росії





Палати Парламенту. Таким чином, абсолютно новим установою повинна була стати Державна Дума. В Указі говорилося: В«Наділити Рада Федерації функціями палати Федеральних Зборів РФ з усіма повноваженнями, передбаченими Положенням В«Про Федеральних органах влади на перехідний період В». Установити, що здійснення зазначених положень Рада Федерації починає після проведення виборів до Державної Думи. В»

Отже, Рада Федерації, на відміну від Державної Думи, почав своє існування не як палата Федеральних Зборів, а як самостійний орган. Перша згадка про Раді Федерації з'явилося в Постанові Президії Верховної Ради РРФСР В« Про Федеративній договорі В»від 17 липня 1990 [28] Відповідно до цієї Постанови, для виконання рішень I З'їзду народних депутатів, глибокого перетворення всієї РФ і в цілях організації роботи з підготовки Федеративного договору між РРФСР і її суб'єктами в числі інших заходів було заплановано і створення Ради Федерації В«у кількості 63 осіб у складі Голови Верховної Ради РРФСР, голів Верховних Рад автономних республік, голів Рад народних депутатів (СНР) автономних областей і автономних округів і 31 представника від країв, областей і міст республіканського підпорядкування, визначених Головою Верховної Ради РРФСР В». p> 30 січня 1991 було видано Постанова Президії Верховної Ради РРФСР В«Про Положення Ради Федерації РРФСР В»[29], в якому Рада Федерації визначався як кілька більш вузька колегія, що включає: Голови Верховної Ради РРФСР (Голова Ради Федерації), Голів Верховних Рад республік, що входять до складу РРФСР, голів СНР автономних областей і округів, крайових, обласних, Московського і Ленінградського міських СНР В«У постанові також йшлося, що:В« Рада Федерації є координаційним органом. Основні напрямки його діяльності: встановлення і розвиток федеративних відносин; обговорення найбільш важливих законопроектів у сфері державного устрою і міжнаціональних відносин; визначення та узгодження основних напрямків соціально-економічної політики; вироблення загальної позиції по відношенню до Союзної договором; забезпечення участі суб'єктів Федерації в реалізації конституційних положень про національно-державному устрої РРФСР; вироблення рекомендацій з вирішення міжнаціональних та територіальних спорів; дача конкретних висновків про включення нових суб'єктів у Федеративні відносини В».

23 жовтня 1992 було видано Розпорядження Президента РФ про створення ще більш вузькою колегії Ради глав республік, тобто до неї увійшли тільки глави республік. У ньому говорилося: В«Прийняти пропозиція глав республік про утворення Ради глав республік під головуванням Президента РФ з метою вироблення основних принципів реалізації Федеративного договору та державного управління РФ на основі її нової Конституції, узгоджених рішень щодо забезпечення територіальної цілісності та державної незалежності Росії В». [30] Було затверджено Положення про Раду глав республік і Регламент Ради глав республік.

Пропозиція Президента РФ про скасування З'їзду і Верховної Ради і перехід до нового парламенту, викладене в Указі від 21 вересня 1993 було сприйнято при підготовці проекту нової Конституції РФ, прийнятої на референдумі 12 Грудень 1993

У Конституції РФ 12 грудня 1993 говориться: що парламентом Росії є Федеральне Збори, що складаються з двох палат - Ради Федерації і Державної Думи. br clear=all>

Висновок

На закінчення можна зробити наступні висновки:

Офіційні найменування, застосовувані для позначення вищих органів законодавчої влади надзвичайно різноманітні. Як пише відомий російський фахівець з конституційному праву зарубіжних країн Н. С. Крилова: В«Найчастіше вживається термін В«парламентВ». Класичний приклад - британський парламент. Деякі конституції використовують термін В«легіслатураВ». Поширені й інші найменування: Федеральне Збори у Швейцарії, Конгрес - у США, Стортинг - у Норвегії, Альтинг - в Ісландії, Генеральні Кортеси - в Іспанії, Кнесет - у Ізраїлі, Народні Збори - в Єгипті, Верховна Рада (Рада) - на Україні, Всекитайські збори народних представників і т. д. У Росії, як бачимо, згідно з формулою Конституції РФ 1993 р. використовується В«подвійнеВ» назва: Федеральне Збори парламент Росії. p> Однак діючі в сучасних державах моделі законодавчих закладів не однорідні, не всі вони є парламентами. Зокрема, законодавчі органи соціалістичних держав не є утвореннями парламентського типу. Так, не були парламентами органи державної (законодавчої) влади в СРСР і РРФСР. Більше того, як зазначають одні з авторів відомої серії підручників В«Конституційне (державне) право зарубіжних країнВ» Б. А. Страшун і В. А. Рижов: В«Соціалістична концепція держави та демократії уникала навіть терміна В«парламентВ», бо основоположниками марксизму-ленінізму, особливо В. І. Леніним, цей інститут був з усіх боків охаючи як фактично безвладними говорильня, покликана В«надувати простолюддіВ». Не є парламентом і Всекитайські Збори Народних Представників - законо...


Назад | сторінка 7 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Статус депутата Державної Думи, члена Ради Федерації Федеральних Зборів Рос ...
  • Реферат на тему: Удосконалення організації праці державних службовців (на прикладі Апарату Р ...
  • Реферат на тему: Порядок підготовки і проведення першої сесії Верховної Ради України нового ...
  • Реферат на тему: Діяльність Державної Думи і Державної Ради Росії на початку XX століття
  • Реферат на тему: Правовий статус депутатів і членів Ради Федерації