у (перевищення припливу над відпливом коштів) може використовуватися як межа видачі нових позик. Зазначене перевищення показує, в якому розмірі клієнт може погашати за період боргові зобов'язання.
На основі співвідношення величини загального грошового потоку і розміру зобов'язань клієнта (коефіцієнт грошового потоку) визначають його клас кредитоспроможності.
Аналіз грошового потоку дозволяє зробити висновок про вузькі місця управління підприємством. Наприклад, відтік коштів може бути пов'язаний з неправильним управлінням запасами, розрахунками (Дебітори і кредитори), фінансовими платежами (податки, відсотки, дивіденди). Виявлення вузьких місць менеджменту використовується для розробки умов кредитування, відображених у кредитному договорі. Наприклад, якщо основним чинником відтоку коштів є їх зайве відволікання в розрахунки, то В«позитивнимВ» умовою кредитування клієнта може бути підтримка на певному рівні оборотності дебіторської заборгованості на протязі всього терміну користування позичкою. При такому факторі відтоку, як недостатня величина акціонерного капіталу, в якості умови кредитування можна вимагати дотримання певного нормативного рівня коефіцієнта фінансового левеража.
Для вирішення питання про доцільності і розмірі видачі позики на відносно тривалий термін аналіз грошового потоку проводять не тільки на базі фактичних даних за минулі періоди, але і на основі прогнозної інформації на планований період. Фактичні дані використовуються для оцінки прогнозної інформації. В основі прогнозу величини окремих елементів припливу та відтоку коштів лежать їх середні значення в минулі періоди і плановані темпи приросту виручки від реалізації.
1.3 Аналіз ділового ризику як спосіб оцінки кредитоспроможності клієнта
Діловий ризик - це ризик, пов'язаний з тим, що кругообіг фондів позичальника може не завершитися в строк і з передбачуваним ефектом. Діловий ризик з'являється з різних причин, призводить до переривчастості або затримці кругообігу фондів на окремих стадіях. Фактори ділового ризику можна згрупувати за стадіями кругообігу фондів. p> Стадія 1 - створення запасів:
- число постачальників і їх надійність;
- потужність і якість складських приміщень;
- відповідність способу транспортування характеру вантажу;
- доступність цін на сировину і його транспортування для позичальника;
- число посередників між покупцями і виробником сировини та інших матеріальних цінностей;
- віддаленість постачальника;
- економічні фактори;
- мода на куплене сировину та інші цінності;
- фактори валютного ризику;
- небезпека введення обмежень на вивезення і ввезення імпортної сировини.
Стадія 2 - виробництво:
- наявність і кваліфікація робочої сили;
- вік і потужність обладнання;
- завантаженість обладнання;
- стан виробничих приміщень.
Стадія 3 - зб...