азначейства та позик під відсоткові папери, які отримували переважно акціонерні комерційні банки, які обслуговували стратегічно важливі галузі промисловості.
Крилата фраза "історія хоче бачити людей" на прикладі Державного банку Російської імперії зримо відбивається іменами видатних російських банкірів. Керуючими Державним банком Російської імперії в різні роки були барон Олександр Людвігович Штігліц (1860-1866) (додаток 4); Євген Іванович Ламанскій (1866-1881); Олексій Васильович ЦІМС (1881-1889); Юлій Галактіонович Жуковський (1889-1894); Едуард Дмитрович Плескіт (1894-1903); Сергій Іванович Тімашов (1903-1909); Олексій Володимирович Коншин (1910-1914); Іван Павлович Шипов (1914-1917). Серед них, звичайно, виділяється постать Євгена Івановича Ламанского, автора першого Статуту Державного банку, ініціатора створення системи акціонерних комерційних банків.
Після жовтневих подій 1917 р. згідно з підписаним В.І. Леніним декрету "Про націоналізацію банків "від 27 грудня 1917 Державний банк був перетворений в кредитне установа нової влади. У країні була введена державна монополія банківської справи. Акціонерні комерційні банки підлягали націоналізації і були злиті з Державним банком, який через місяць став називатися Народним банком Російської Республіки. [2]
Таким чином, до особливостей формування та функціонування Державного банку в Росії з 1861 р. аж до жовтневої революції 1917 р. можна віднести наступні:
а) Державний банк перебував у повній залежності від Міністерства фінансів, що надавало його діяльності вельми своєрідний характер;
б) Державний банк був найбільшим комерційним банком країни. У розглянутий період у Державному банку зосередилося більше 48% грошових капіталів, залучених всією системою комерційних банків;
в) Державний банк протягом усього періоду свого існування не тільки посилював свою політику в області централізації кредитів, але і виступав самим великим кредитором всієї банківської системи Росії аж до свого скасування;
г) Державний банк, незважаючи на його специфічну діяльність в області грошового регулювання, в той же час був центральним емісійним банком і одночасно установою, що здійснює акумуляцію золотовалютного запасу Росії. p> 1.3 Поняття лідера і лідерства
Поняття "Лідерство" походить від англійського В«leaderВ», що означає ведучий, керуючий іншими людьми. Сенс даного слова досить відображає призначення людини - лідера, його місце і роль в суспільстві, процеси, до яких він причетний, його функції. Якщо ж говорити про даному понятті більш конкретно, то слід зазначити, що для лідера характерна здатність впливати на інших людей в напрямку організації їх спільної діяльності для досягнення певних цілей. Лідери очолюють, ведуть за собою різні людські спільності - від невеликих груп людей до спільнот державного рівня. Іншими словами, лідер - В«авторитетний член соціальної групи, чия влада і повноваження добровільно визнаються іншими учасник...