ться скелет, розгортаємося спиною до скелету і заповзати у вузьку дірку, за якою слідує спуск в невеликий грот під назвою «Морена». Кажуть, його рельєф схожий на моренний рельєф, створений льодовиком, звідси й назва. Прямо по курсу впираємося у величезний камінь, можна обійти його справа (хід закінчується спуском скельним лазанием) або зліва (простіше, але теж спуск скельним лазанием). Далі прямуємо по вузькому коридорі і потрапляємо в грот «Фантазія». Це досить великий грот, в якому ліворуч від входу є кальцитовий водоспад білого кольору (він сухий завжди за винятком весняно-літнього сезону). Ми сіли на брили особою до водоспаду, вимкнули ліхтарі і стали слухати тишу.
Вихід з грота «Фантазія» знайти легко: в далекій його частини є вхід в коридор. Краще йти по правому коридору. Потім у коридорі зустрічаємо брилу, обійти її можна з будь-якого боку, далі вузький коридор і спуск вниз приблизно 1 метр. Можна не спускатися скельно, а залізти під брилу і потрапити в той же коридор. Проходимо метрів п'ять і піднімаємося на невеликій метровий уступчік. Виходимо в грот «Похилий». Це великий грот, весь завалений камінням. Проходимо вперед, праворуч залишається брила з репером 6. Проходимо наліво від цієї брили і перед некрутим спуском по заваленої камінням котушці дивимося на праву стіну: бачимо красиву натечку кальцитовий водоспад «Сова». Спускаємося вниз грота. Хід прямо приведе в грот «Сухой», а нам направо. Спускаємося, потрапляємо ще в один грот, йдемо наліво в далеку частину грота. Там є хід між каменів, спускаємося туди і потрапляємо знову в коридор. Коридор виведе ще в один невеликий грот, там при вході відразу повертаємо направо і йдемо до кінця прямо, за брилу. Потім виходимо ще в один коридор - нам направо. Починається вузький лаз. Приповзати в маленький, але дуже гарний грот. Там сталактити, сталагміти та сталагнати, а також красиві гребені. Від самого входу в грот треба повзти ліворуч, ми так і зробили, щоб не зламати і не забруднити сталагміти. У тому ж напрямку, тримаючись лівої стіни, подзем по вузькому коридорі і через кілька поворотів (там без інструктора можна заблукати) потрапляємо в грот «Довгий», але не проходимо в нього, а по правій стіні знаходимо між брил хід вниз і по ньому потрапляємо в грот «Айсберг». Там відразу видно велика біла брила на тлі коричневого грота. Над білою брилою висить репер 7. Нам наліво від репера. Йдемо в далеку частину грота. Зліва під низькою стелею є камінь з глиняними скульптурами корабля «Титанік», різних собачок, грибочків і багатьох інших. Але ми йдемо прямо в далеку частину грота. Спочатку піднімаємося великим камінню, потім починаємо спускатися. Дивимося вгору. Там красивий кальцитовий водоспад «Медуза Горгона». Після водоспаду приходимо до розвилки - можемо йти по будь-якому ходу, все одно потрапимо в грот «Зебра», де на стінах білі полосочки від стелі і до підлоги. Направо оголилися ходи - висохлі озера. Нам наліво. Через кілька метрів (вгору-вниз по камінню) приходимо до красивого великим каліцтва водоспаду, який є символом спелеоклубу ВСІТ. Далі за нього - тупиковий грот. Ми туди не пішли. Під водоспадом хід вниз - це на дно печери. Ми туди теж не пішли. Повернули назад і зворотним шляхом, пообідавши в «Айсберг» (акуратно, не залишаючи крихт після себе) пішли до грота «Довгий». Тільки не стали йти назад, в грот «Театр», а пішли вглиб грота «Довгий». Наприкінці грота наліво є висхідний хід, треба забратися скельно на уступ приблизно 1,5 метра. Потрапляємо в вузький хід. Там через 3 метра розвилка - ми повернули ліворуч, ще через 3 метра хід привів у коридор. Знову повертаємо наліво. Потім йдемо по галереї (без інструктора там можна ходити довго колами) і виходимо в грот, де повертаємо направо, доходимо до брили і звертаємо в вузькість зліва від брили.
Виходимо в грот «Сухой». Чи не проходимо углиб грота, відразу повертаємо в перший же хід направо. Він вузький і звивистий. У першій розвилці наліво, потім знову наліво і знову наліво. Потрапляємо в грот «Два туру». Там на великому камені лежить журнал, де ми залишили запис про свої враження. Потім, залишаючи журнал праворуч від себе, йдемо прямо. Піднімаємося на уступ сантиметрів 70. Далі рухаємося по коридорах (згортати в принципі нікуди). Піднімаємося по дерев'яних сходах, ліземо вперед.
Попадаємо у величезний грот «Пастка». Попереду видніється засипана дрібними каменями висхідна котушка. Ми пройшли до неї і згорнули направо перед котушкою, залізли на уступ і потрапили в хід «Вітряний провулок», пройшли по ньому, там реально дме вітер. Вийшли в грот, який на карті ніяк не називається, але інструктор нам сказав, що він називається «Перлинний», бо на стінах крапельки води висять, немов перлини.
Після декількох коридорів знову виходимо до невеликої дерев'яної сходів, піднімаємося на неї і через кілька метрів вузького висхідного лазу опиняємося у вхідном...