Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Законодавче регулювання провадження у справах, що виникають з публічних правовідносин

Реферат Законодавче регулювання провадження у справах, що виникають з публічних правовідносин





тягар доведення покладається на сторони відповідно до ст. 56 ЦПК РФ. У справах публічного виробництва обов'язок по доведенню фактів, що стали підставою для прийняття нормативного правового акта, його законності, законності оспорюваних рішень, дій (бездіяльності) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, державних і муніципальних службовців покладається на орган, який прийняв нормативний акт , органи (або особи), які взяли оспорювані рішення або вчинили дії (бездіяльність) (ст. 249 ЦПК РФ).

По-третє, в позовному провадженні присутній матеріально-правовий спір, а у виробництві по справах, що виникають з публічних правовідносин, спору про право немає. Як відзначається в літературі, специфічною функцією суду при розгляді справ даної категорії є здійснення судового контролю за законністю дій органів держави і організацій по відношенню до громадян, а в окремих випадках - і до інших суб'єктів права.

У рамках розглянутої теми, для нас найбільший інтерес представляє собою гл. 24 ЦПК, яка регламентує процесуальний порядок здійснення нормоконтролю судами загальної юрисдикції. Нормоконтроль здійснюється в даний час практично всіма судами, що діють у Російської Федерації, і полягає у перевірці відповідності оспорюваного нормативного акта вищестоящим по ієрархії нормативним актам. Кожен із судів здійснює нормоконтроль відносно нормативних актів відповідно до правил підвідомчості. При розгляді судами справ у сфері нормоконтролю здійснюється захист невизначеного кола осіб, оскільки вигодонабувачами є всі особи, які так чи інакше виявилися у сфері його дії.

При цьому під нормативним правовим актом розуміється виданий у встановленому порядку акт уповноваженої на те органу державної влади, органу місцевого самоуправл?? ня або посадової особи, що встановлює правові норми (правила поведінки), обов'язкові для невизначеного кола осіб, розраховані на неодноразове застосування і діючі незалежно від того, виникли або припинилися конкретні правовідносини, передбачені актом.

Багато акти органів виконавчої влади можуть оскаржуватися не тільки у виробництві з адміністративно-правових відносин, але і в позовній і в особливому виробництві. Так, згідно з пп. 2 п. 1 ст. 8 ГК цивільні права та обов'язки виникають крім інших підстав з актів державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Тому цілий ряд дій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які є юридичними фактами цивільного обороту, оскаржуються в позовному провадженні цивільного судочинства. Наприклад, в Оловяннінского районному суді Забайкальського краю у складі було розглянуто у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Боргова Людмили Йосипівни до Ради муніципального району «Оловяннинский район», муніципального утворення - муніципальному району «Оловяннинский район» про визнання нормативно-правового акта представницького органу не чинним.

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів з вимогою про визнання нормативно-правового акта представницького органу не чинним.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що рішенням Ради муніципального району «Оловяннинский район» від 5 грудня 2007 року № 311 в п. 1 встановлено посадовий оклад голови контрольно-рахункової палати у розмірі 80% до посадового окладу глави муніципального району (текст документа опублікований в газеті «Ленінський шлях» № 103 від 14 грудня 2007 року). Вважає, що рішення представницького органу у зазначеній частині є незаконним і підлягає визнанню нечинним. Формально на дату прийняття оспорюване рішення в частині встановлення обмеження розміру окладу голови контрольно-рахункової палати відповідало законодавству Російської Федерації і законодавству суб'єкта Російської Федерації. Тим часом Закон Читинської області від 28 грудня 2005 року № 758-ЗЧО «Про граничні нормативах розміру оплати праці» визнаний таким, що втратив силу з 1 січня 2008 року у зв'язку з прийняттям Закону Читинській області від 05.02.2008 року № 1090-ЗЧО. Таким чином, рішення Ради із зазначеної дати перестало відповідати в оспорюваної частини законодавству суб'єкта Російської Федерації. Крім того, абзац 2 статті 53 Федерального закону «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування» № 131-ФЗ, що визначає встановлення граничних нормативів для оплати праці суб'єктами РФ, втратив чинність з 1 січня 2008 року, згідно з Федеральним законом від 26.04.2007 року № 63 ФЗ. Частина 3 ст. 22 Федерального закону «Про муніципальної службі в Російській Федерації» № 25-ФЗ також втратила чинність у зв'язку з прийняттям Федерального закону від 27.10.2008 № 182-ФЗ. Таким чином, рішення Ради перестало відповідати в оспорюваної частини не тільки законодавству суб'єкта Російської Федерації, а й федеральному законодавству. Порушення її права полягає в то...


Назад | сторінка 7 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Оскарження рішень і дій (бездіяльності) органів державної влади, органів мі ...
  • Реферат на тему: Особливості взаємодії органів районної виконавчої влади та виконавчо-розпор ...
  • Реферат на тему: Підвищення ролі представницького органу місцевого самоврядування в системі ...
  • Реферат на тему: Взаємодія законодавчої влади суб'єктів Російської Федерації та органів ...
  • Реферат на тему: Система вищих державних органів Російської Федерації. Органи місцевого сам ...