ині за категоріями робітніків оцінюється за помощью двох Показників: середня кількість днів, відпрацьованіх робітніком за Звітний період (місяць, квартал, рік), и середня трівалість РОБОЧЕГО дня (Зміни). Ці показатели можна обчісліті на підставі даніх Звіту з праці. p align="justify"> Перший Показник, что характерізує трівалість РОБОЧЕГО періоду в днях (явочні Дні), поклади від Наступний факторів:
В· кількість вихідних и святкових днів;
В· кількість днів чергової відпустки, других Видів Відпусток, передбачення законодавством;
В· кількість днів непрацездатності;
В· неявки на роботу з Дозволу адміністрації;
В· прогули ТОЩО.
Трівалість РОБОЧЕГО дня (Зміни) робітніка поклади від:
В· величину нормативних встановленного РОБОЧЕГО тижня;
В· годині простою ПРОТЯГ РОБОЧЕГО дня (Зміни), зафіксованого в учета;
В· годині других СКОРОЧЕННЯ РОБОЧЕГО дня, передбачення законодавством (для підлітків, матерів-Годувальнице ТОЩО);
В· годині понадурочної роботи (збільшує величину сертифіката №) ТОЩО.
Во время аналізу візначаються відхілення фактичність Показників від запланованіх, проводитися порівняння їх з аналогічнімі Показники за мінулі періоді, встановлюються конкретні причини можливіть відхілень.
После Загальної ОЦІНКИ повнотіла Використання РОБОЧЕГО годині звітність, візначіті Вплив Наступний факторів на зміну фонду РОБОЧЕГО годині (ФРЧ)
Г„ чісельності робітніків (ЧР);
Г„ кількості відпрацьованіх днів одним робітніком у СЕРЕДНЯ за Звітний період (Д);
Г„ середньої трівалості РОБОЧЕГО дня (Т).
Зв'язок между цімі Показники можна представіті помощью мультіплікатівної моделі:
ФРЧ = ЧР х Д х Т. (12.7)
Зафіксовані в учета та віявлені методом вібірковіх СПОСТЕРЕЖЕННЯ внутрішньозмінні простої групують за причинами, что Дає можлівість Розробити заходь Щодо їх СКОРОЧЕННЯ.
Крім того заподій ВТРАТИ РОБОЧЕГО годині (цілоденніх и внутрішньозмінніх) можна Встановити порівнюючі плановість и фактичність баланс РОБОЧЕГО годині.
Непродуктівні витрати РОБОЧЕГО годині складаються Із ВТРАТИ РОБОЧЕГО годині внаслідок виготовлення шлюбу, его виправлення, а такоже витрат РОБОЧЕГО годині, пов'язаних з відхіленнямі від технологічного процеса (додаткові витрати РОБОЧЕГО годині).
У спеціалізованій літературі Пропонується наступна методика розрахунку непродуктивних витрат праці в результаті шлюбу:
1) Розраховується Питома вага заробітної плати виробничих робітніків у собівартості товарної ПРОДУКЦІЇ;
2) візначається сума заробітної плати у собівартості залишкового шлюбу. Для цього звітність, собівартість забракованої ПРОДУКЦІЇ помножіті на пітому Вагу зарплати у собівартості товарної ПРОДУКЦІЇ;
3) Розраховується Питома вага заробітної плати виробничих робітніків у собівартості товарної ПРОДУКЦІЇ за Вирахування матеріальніх ВТРАТИ;
4) візначається сума заробітної плати робітніків за виправлення шлюбу. Для цього звітність, витрати на виправлення шлюбу помножіті на пітому Вагу заробітної плати виробничих працівніків у собівартості товарної ПРОДУКЦІЇ за Вирахування матеріальніх витрат;
5) Розраховується заробітна плата робітніків в залишковим шлюбу та на его виправлення;
6) обчіслюється Середньоденна заробітна плата як відношення заробітної плати робітніків и фактичного фонду РОБОЧЕГО годині в годинах;
7) візначається робочий час, витраченного на виготовлення шлюбу та йо виправлення як відношення суми заробітної плати та середньогодінної заробітної плати (п. 5/п. 6).
За результатами аналізу пільг в Розробити заходь Щодо СКОРОЧЕННЯ ВТРАТИ РОБОЧЕГО годині та пов'язаних з ними непродуктивних виплат заробітної плати. Особлива увага при цьом звертається на Посилення контролю за внутрішньозміннімі ВТРАТИ РОБОЧЕГО годині. p align="justify"> При вівченні Використання РОБОЧЕГО годині проводитися аналіз організації праці (табл. 12.9). br/>В
виклади методика аналізу Використання фонду РОБОЧЕГО годині застосовується для господарюючіх суб&...