сти гумор, пов'язаний із сексуальними меншинами. В одному з епізодів Гріффінів з Іраку повертається солдат і розповідає про своє бойовому товариша нетрадиційної орієнтації, який у розмовах намагався не використовувати займенники для позначення своєї коханої людини і замінював їх загальними іменниками.
In some ways, army life in Iraq is what you d expect: with the blistering heat, the constant sense of impending danger and the one gay soldier awkwardly avoiding the use of pronouns: Man, I sure miss my sweetheart back home. I can t wait to get back to that person [10].
. Військові
В одному з епізодів «Гріффіни» сержанту доповідають про ситуацію після того, як з його солдатами трапилася біда: іракці підклали бомбу в індичку, яку ті хотіли скуштувати на день Подяки:
- They re all dead, sir, except for Swanson. He s in a coma, but he's unlikely to recover.
Okay, well, just send Swanson s parents a letter saying that he s dead, 'cause those are already printed. You know what? Send one to my parents, too! [10].
Солдата, який повернувся з Іраку, мама знайомить з його молодшою ??сестричкою:
Kevin, I want you to meet your little sister, Susie.
Wow. Hey, little sis. I guess we got some catching up to do, huh? Hope you do not get scared when I scream and have night terrors [10].
10. Політика
В одному з епізодів «Гріффіни» Пітер Гріффін врятував свою керівницю, яка хотіла покінчити життя самогубством.
- I'm talking about the fact that I have nothing to live for.
Sure, you do.
Someday, a white man's gonna be elected president again [10].
11. Медицина
У романі Г. Мелвілла «Білий бушлат» доктор Кьютікл, перш ніж приступити до операції (тобто ампутувати у свого пацієнта ногу, після чого останній помре) проводить багаторазові маніпуляції з власним тілом. Так читачеві дають зрозуміти, що той, хто проводитиме блискучу з погляду професійної майстерності операцію, сам свого часу потрапляв до рук таких же віртуозів, як і він сам, і став живою ілюстрацією результатів роботи своїх колег [20, с. 102].
З претензією на професійну компетентність, доктор то й справа вельми холоднокровно міркує про жахливі і неприйнятних речах. Він вважає ампутацію кінцівок істинної панацеєю. Нехтуючи правилами гігієни і будучи сліпим на одне око, говорить про необхідність мати вірний очей. Зрештою, коли його піднесені промови раптом переривають про повідомляють про смерть солдата, якому він щойно ампутував ногу, він дуже спокійно реагує і сприймає новину як звичну даність.
Tomorrow, at ten, the limb will be upon the table, and I shall be happy to see you all upon the occasion. Whos there? turning to the curtain, which then rustled. Please, sir, said the Steward, entering, the patient is dead. The body also, gentlemen, at ten precisely [44].
В оповіданні Роальда Даля «PIG» розповідається про Лексінгтоні - молодого хлопця, який жив із старенькою Глосспан в маленькому селі в горах штату Вірджинія і виховувався в традиціях вегетаріанства. Юнак захоплювався кулінарією і успішно придумував свої власні рецепти. Оскільки його кругозір обмежувався лише тим, що він дізнався від своєї тітки, він був абсолютно не готовий до деяких моментів після її смерті. Тим не менш, його не бентежили деякі репліки доктора, до якого він з цього приводу звернувся:
Old Glosspan? the doctor said. My God, is she dead?
Certainly shes dead, the youth answered. If you will come back home with me now Ill dig her up and you can see for yourself.
How deep did you bury her? the doctor asked.
Six or seven feet down, I should think.
And how long ago?
Oh, about eight hours.
Then shes dead, - the doctor announced.- Heres the certi? Cate [40].
В оповіданні Р.Даля «William and Mary» головний герой Вільям Перл був хворий на рак, і жити йому залишалося недовго, коли його друг Ленді, нейрохірург, прийшов до нього з незвичайною пропозицією. Він розповів про те, що можна видалити мозок із черепа людини і підтримувати його в живому стані, щоб він функціонував як незалежна ціле протягом необмеженого часу після смерті людини.
Look, he said, pulling up a chair beside the bed. In a few weeks you re going to be dead. Correct? Laquo; from Landy, the question didn t seem especially unkind. In a way it was refreshing to have a visitor brave enough to touch upon the forbidden subject.
You re going to expire right here in this room, and then they ll take you out and cremate you.
Bury me. I said.
That s even worse. And then what? Do you believe you ll go to heaven? Raquo;
I doubt it, I said, though it would be comforting to think so. Raquo;
Or hell, perhaps?
I don really see why they should send me there. You never know,...
