ький, Оксіюк, 1960; Царенко, 1990; Кузяхметов, Шкундіна та ін., 1995; Мінібаев, Шкундіна та ін., 2003; Шкундіна та ін., 2012).
2.2 Методика визначення токсичності води за показниками крес-салату ( Lepidium sativum L.)
Останнім часом пропонується метод проростання тест-рослин в досліджуваних водних середовищах. Широко використовується насіння крес-салату. Терміни проростання, інтенсивність росту корінців і проростків легко визначити візуально, що робить цей біотест зручним (Зейферт, 2010).
В умовах антропогенного впливу у водні об'єкти можуть потрапляти сотні тисяч індивідуальних забруднюючих речовин різної токсичності та стійкості. Тому, повний аналіз вод по індивідуальних сполукам, а тим більше за формами їхнього існування є нереальним завданням (Заваров, 2007).
Відбір проб здійснювався згідно ГОСТ 17.5.05-85 «Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги до відбору проб поверхневих і морських вод, льоду і атмосферних опадів »і ГОСТ Р 5159-2000« Вода .Загальні вимоги до відбору проб ».
Обладнання та реактиви: насіння крес-салату (однакові за розміром, одного врожаю), чашки Петрі, проби води, лінійка, папір фільтрувальний. Биотестирование проводять в чашках Петрі по три повторності на кожну пробу. На дно вирізаються диски з фільтрувального паперу, які будуть своєрідним субстратом. У кожну чашку на поверхню субстрату укладають по 30 насіння кресс салату. Відстань між сусідніми насінням має бути по можливості однаковим.
Насіння покривають такими ж дисками з фільтрувального паперу, які були на дні чашки. Фільтрувальний папір у всіх чашках зволожують досліджуваної нерозбавленою водою або талим снігом до появи ознак насичення. Одна з проб з дистильованою водою, яка не містить токсичних сполук, є контрольною, по морфометричних показниками крес-салату, пророщеного в даній пробі, проводять порівняльний аналіз з показниками фітотеста інших досліджуваних проб.
Чашки Петрі етикетують, закривають і пророщують насіння в термостатичному шафі. Протягом 7-10 днів стежать за проростанням насіння, періодично зволожуючи дистильованою водою. Надлишок води віддаляються ватою. Пророщування ведуть в приміщенні при температурі 20-25? С. Нормою вважається проростання 90-95% насіння протягом 3-4 діб. Відсоток пророслого насіння від числа посіяних називається схожістю.
По закінченню досвіду вимірюють показники фітотеста: довжину головного кореня, довжину пагона, середній суха вага, схожість, енергію проростання, дружність проростання (ПНД Ф Т 14.1: 2: 4.19-2013).
Глава 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Використання водних ресурсів
У 2012 році спостерігалося збільшення обсягів водоспоживання по республіці в порівнянні з попереднім роком. За даними Відділу водних ресурсів по Республіці Башкортостан Камського басейнового водного управління в 2012 році з природних джерел забрано 845460000 м 3 води (на 12550000 м 3 більше, ніж у 2011 р), з них використано 794770000 м 3, у тому числі:
, 72 млн м 3 (51,3%) - на виробничі потреби;
, 24 млн м 3 (26,95%) - на господарсько-питні потреби;
, 43 млн м 3 (1,19%) - на водопостачання сільського господарства;
, 43 млн м 3 (0,89%) - на зрошення;
, 92 млн м 3 (19,86%) - на інші потреби.
Забір води по басейнах річок склав:
р. Кама - 816670000 м 3 (96,6%);
р. Урал - 26420000 м 3 (3,12%);
р. Об - 2370000 м 3 (0,28%).
Обсяг забраної з природних джерел свіжої води в порівнянні з попереднім роком збільшився на 12550000 м 3 (1,5%). З поверхневих джерел забрано води 444960000 м 3, що вище рівня 2011 року на 11660000 м 3 (2,7%). З підземних джерел було забрано 400,50 млн м 3. Загальний обсяг забору підземної води збільшився на 0890000 м 3 (0,2%).
Із загального обсягу свіжої води, забраної із природних водних об'єктів, частка поверхневої води становить 52,6%; підземної - 47,1%.
Обсяг використаної води в порівнянні з минулим роком збільшився на 14090000 м 3 (1,8%). Використання води на виробничі потреби збільшилася на 17060000 м 3 (4,4%).
Обсяг використання води питної якості на виробничі потреби в 2011 році склав 26430000 м 3, а в 2012 році - 28010000 м 3 , що на 1570000 м 3 (5,9%) більше, ніж у 2011 році.
Спожив...