Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Інститут необхідної оборони: матеріально-правові та процесуальні аспекти

Реферат Інститут необхідної оборони: матеріально-правові та процесуальні аспекти





>

Досить чітко проконтролювати себе обороняється особа, що опинилося в стані необхідної оборони, щоб не допустити перевищення її меж, не має можливості. Точно так само вельми важко визначити наявність або відсутність перевищення меж необхідної оборони на практиці при вирішенні питання про кваліфікацію скоєного. Тому питання про наявність в кримінальному законі такого поняття представляється проблематичним.

Вбивство та умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони розглядаються як склади злочину з пом'якшуючими обставинами (привілейовані склади) - ст. ст.143 і 152 КК. За їх вчинення передбачені більш м'які санкції в порівнянні з санкціями за вказані злочини за відсутності таких обставин [4, c.257].

Заподіяння ж посягає при відображенні суспільно небезпечного посягання шкоди необережно взагалі не тягне кримінальної відповідальності.


3.2 Передчасна і запізніла оборона


Насправді, питання кваліфікації передчасною і запізнілою оборони не є таким дискусійним, як попередні розглянуті питання. І визначаються ці види оборони в різній літературі досить просто.

Передчасна оборона - несвоєчасна оборона, при якій шкоду посягає наноситься до вчинення самого посягання, а запізніла оборона - коли захисні заходи послідували після закінчення посягання.

Різновидом передчасної оборони є застосування різного роду пристроїв і пристосувань, використовуваних власником для охорони свого рухомого і нерухомого майна. Питання про правомірність таких оборонних дій було піднято ще в німецькій літературі Г. Беккером. Прихильники прийняття даних заходів посилаються на те, що всі вони спрацюють і заподіють шкоду особі саме в момент здійснення посягання, і тому не має значення той факт, що вони були встановлені заздалегідь. Адже ніхто ж не заперечує можливість необхідної оборони, якщо захист здійснювалася заздалегідь взятим зброєю.

У Республіці Білорусь приготування до відображенню зазіхання допустимо завжди. При використанні автоматично діючих захисних пристосувань і пристроїв (самострелов, капканів, електрошокерів, вибухових пристроїв тощо) обороняється зобов'язаний забезпечити пропорційне використання їх вражаючих властивостей безпосередньо проти зазіхає. Заподіяння такими засобами шкоди іншим особам кваліфікується залежно від вини обороняється на загальних підставах як умисне або необережне заподіяння шкоди відповідної тяжкості, а заподіяння зайвого шкоди - як перевищення меж необхідної оборони [5, c.169].

Заподіяння шкоди до початку або після припинення посягання, якщо особа усвідомлювала передчасність або запізненість оборони, кваліфікується як злочин на загальних підставах, а мотив заподіяння шкоди може бути врахований як пом'якшувальну обставину при призначенні покарання. Передчасна оборона, яка стала наслідком помилки особи в оцінці початку здійснення посягання, при наявності інших умов може розглядатися як уявна оборона.

3.3 Уявна оборона


Відмінність необхідної оборони від уявної оборони полягає в тому, що необхідна оборона - це захист від реального посягання, а уявна оборона - дії, вжиті для відбиття удаваного нападу.

Уявна оборона - це захист від удаваного посягання, коли особа помилково вважає суспільно небезпечним діяння, яке насправді таким не є. У деяких випадках складається ситуація, яка зовні дуже подібна з вчиненням злочину. Наприклад, що знаходиться в нетверезому стані громадянин, заблукавши, намагається проникнути, як він вважає, в свою, а насправді - в чужу квартиру. Такі дії подібні спробі незаконного проникнення в житло з метою вчинення розкрадання. Саме як посягання такі дії можуть бути розцінені громадянином, що спостерігає за ними з боку. Застосування насильства до такого грабіжникові і означатиме уявну оборону, тобто захист від неіснуючого посягання [5, c.170].

Уявна оборона полягає в тому, що особа помилково вважає, що відбувається напад, якого насправді немає. Дія, учинене в змозі уявної оборони, викликаної фактичної помилкою, що не втрачаючи своєї суспільної небезпеки, не є, однак, умисним злочином. Воно може бути необережним, якщо суб'єкт міг передбачити, що насправді нападу не відбувалося, або невинним заподіянням шкоди, якщо за обставинами справи особа не могла це передбачити, якщо за обставинами справи особа не могла це передбачити.

Дії особи, яка перебуває в стані уявної оборони, відрізняються від необхідної оборони, так як вони завжди об'єктивно суспільно небезпечні: уявна оборона спрямована на відображення не існуючого в дійсності нападу або правомірних ді...


Назад | сторінка 8 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Умови правомірності заподіяння шкоди при здійсненні необхідної оборони
  • Реферат на тему: Загальні питання перевищення меж необхідної оборони
  • Реферат на тему: Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони
  • Реферат на тему: Відповідальність за вбивство при перевищенні меж необхідної оборони
  • Реферат на тему: Інститут необхідної оборони в кримінальному праві