/>
При низьких тисках р градієнт? р в свердловинах звичайно малий, а швидкість його зміни значна. Тому для отримання необхідної точності розрахунку слід приймати невисокий? р. При високих р, коли градієнти тиску великі і змінюються повільно, для забезпечення необхідної точності можна брати велику? р.
Розрахункова частина
1. Розрахунок фізичних властивостей нафти при одноразовому розгазування
1. Розбиваємо загальний діапазон зміни тиску (Рнас - Ру) на рівні інтервали D Р, величина яких повинна бути дорівнює
2. Число інтервалів визначаємо за формулою:
3. Отримаємо ряд тисків у перетинах колони нижче гирла:
4. Розраховуємо температурний градієнт потоку:
Де?- Середній геотермічний градієнт свердловини (про К/м);
- температура нейтрального шару, про К;
- глибина залягання нейтрального шару, м;
- дебіт свердловини по рідині в м3/с.
5. Далі розраховують температуру на гирлі:
6. Визначаємо температуру потоку Т i, відповідну заданих тискам Р i за формулою:
7. Розраховуємо поточне рівноважний тиск насичення при Т lt; Тпл:
. (6)
8. Знаходимо приведений до стандартних умов питомий об'єм газу, що виділився:
, (7)
;
;
.
9. Розраховуємо залишкову газонасиченість нафти (питомий обсяг розчиненого газу) в процесі її розгазування:
. (8)
10. Визначаємо відносну щільність газу, що виділився:
, (9)
11. Знаходимо відносну щільність розчиненого газу, що залишається в нафті за даних умов розгазування:
. (10)
12. Розраховуємо питомий приріст об'єму нафти за рахунок одиничного зміни її газонасиченості:
(11)
13. Визначаємо температурний коефіцієнт об'ємного розширення дегазованої нафти при стандартному тиску:
(12)
14. Розраховуємо об'ємний коефіцієнт нафти:
(13)
15. Визначаємо щільність газонасиченої нафти:
(14)
16. Розраховуємо в'язкість дегазованої нафти при Ро і заданій температурі Т. Для розрахунку потрібно знати в'язкість дегазованої нафти при Ро і який-небудь температурі (наприклад, Тст=293 ° К). Якщо за цих умов в'язкість невідома, її значення можна оцінити по щільності дегазованої нафти, використовуючи кореляцію І.І. Дунюшкина:
(15)
Цей параметр можна розрахувати за формулою П.Д. Ляпкова, апроксимуючої універсальний графік залежності в'язкості нафти від температури:
(16)
17. Розраховуємо поверхневий натяг газонасиченої нафти на кордоні з виділом газом.
Поверхневий натяг (щільність поверхневої енергії) s характеризується роботою, що вимагається для освіти одиниці площі поверхні розділу фаз.
Одиниця СІ поверхневого натягу:=н/м=дж/м2. Залежність поверхневого натягу нафти від термодинамічних умов (Р, Т), кількості розчиненого газу, складу нафти, природи і кількості полярних компонентів дуже складна. Для орієнтовної оцінки цього параметра можна використовувати формулу П.Д. Ляпкова:
. (17)
2. Метод А.П. Крилова і Г.С. Лутошкина
Даний метод дозволяє розраховувати гідродинамічні параметри газорідинного потоку двох структурних форм - бульбашкової і коркової, характерних для більшості нафтових свердловин. Область існування зазначених структур потоку оцінюють по критичному витраті газу, який в залежності від діаметра колони підйомних труб Dт і витрати рідини при відповідних термодинамічних умовах Qж визначають з наступного виразу:
, (18)
де Dт в м; Qж в м3/с.
За співвідношенням між витратою газу за даних Р і Т і його критичним значенням визначають відповідну структуру потоку:
якщо Vг lt; Vг кр - бульбашкова, (19)
якщо Vг gt; Vг кр - пробкова. (20)
Істинну об'ємну частку газу? г в суміші відповідної структури в залежності від витратних характеристик потоку (Vг і Qж), його геометрії (Dт) і фізичних властивостей фаз визначають з наступних співвідношень, отриманих на основі обробки експериментальних даних:
бульбашкова структура
(21)
пробкова структур...