Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Правосуб'єктність свідка в кримінальному процесі

Реферат Правосуб'єктність свідка в кримінальному процесі





ймається слідчим у випадку, коли у неї є підстави вважати, що цій особі відомі обставини, що підлягають встановленню у справі.

Свідок, як правило, допитується в місці провадження попереднього слідства. Слідчий має право провести допит і за місцем знаходження свідка. Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається свідку під розписку, в разі його тимчасової відсутності - кому-небудь з дорослих членів сім'ї, представникові житлово-експлуатаційної організації, адміністрації за місцем роботи свідка, представнику сільській (селищній) адміністрації або іншим особам.

Розписка в отриманні повістки з зазначенням часу її вручення, часу і місця допиту повертається слідчому. У разі неявки свідка за викликом без поважних причин він може бути підданий приводу органами міліції на підставі постанови слідчого. Суд вправі також накласти на свідка грошове стягнення в розмірі до однієї третьої мінімального розміру оплати праці.

Особам, викликаним для допиту як свідків з інших населених пунктів, повинні бути відшкодовані витрати по явці: вартість проїзду від місця проживання до місця допиту і назад, витрати по найму житлового приміщення, добові і т. п.

Свідки, викликані по одній справі, допитуються порізно і у відсутності інших свідків. При цьому слідчий зобов'язаний вжити заходів, щоб вони не спілкувалися між собою. Перед початком допиту слідчий засвідчується в особистості свідка шляхом перевірки відповідних документів. Свідкові повідомляється, в якій справі він викликаний на допит.

Перед допитом особа, яка здійснює досудове розслідування, з'ясовує ставлення свідка, потерпілого до підозрюваного, роз'яснює їм процесуальні права та обов'язки, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань. При цьому особа, яка здійснює досудове розслідування, зобов'язаний роз'яснити, що свідок, потерпілий має право відмовитися від дачі показань, які викривають у вчиненні кримінального правопорушення його самого, чоловіка (дружини), близьких родичів, а священнослужитель також - проти довірилися йому (їм) на сповіді. Свідок, потерпілий, не скористався цим правом, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Якщо свідок з'явився на допит з адвокатом, запрошеним їм для надання юридичної допомоги, то адвокат присутній при допиті. Після закінчення допиту адвокат має право приносити зауваження і заявляти клопотання по суті допиту, що підлягають занесенню до протоколу допиту.

В іншому допит свідка і потерпілого проводиться за правилами статті 210 КПК РК.

Якщо свідок не володіє мовою, якою ведеться провадження по справі, слідчий запрошує перекладача, про що також робиться відмітка у протоколі. Слідчий з'ясовує необхідні дані про особу свідка. Далі встановлюється відношення свідка до обвинуваченого і потерпілому, що має значення для подальшої оцінки його свідчень [15, с. 140].

Допит по суті починається пропозицією розповісти все відоме у справі. Слідчий вислуховує вільну розповідь свідка, а потім, у разі необхідності, ставить йому запитання. Навідні запитання не допускаються. Про допит свідка складається протокол, до якого заносяться відомості про особу допитуваного. У ньому робиться відмітка про попередження свідка про відповідальність, про роз'яснення його права давати показання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача. Показання заносяться до протоколу в першій особі і по можливості дослівно.

При необхідності записуються поставлені свідку питання його відповіді. Складений протокол пред'являється свідку для прочитання або за його прохання прочитується слідчим. Свідок вправі вимагати доповнень протоколу та внесення до нього поправок, які підлягають обов'язковому внесенню до протоколу. У протоколі робиться відмітка, прочитав чи свідок протокол особисто або він був йому прочитаний слідчим, а також чи правильно записані його свідчення.

Після цього його підписують свідок (кожну сторінку і протокол в цілому) і слідчий. Після дачі свідком показань на його прохання йому повинна бути надана можливість записати свої показання власноручно. При цьому показання підписуються свідком і слідчим.

Після ознайомлення з письмовими свідченнями слідчий може задавати свідкові запитання. Правильність записів запитань і відповідей на них засвідчується підписами свідка і слідчого. У випадках допиту свідка з перекладачем слідчий повідомляє свідку його право на відведення перекладача.

Перекладачеві роз'яснюються його процесуальні обов'язки і він попереджається про відповідальність за завідомо неправильний переклад. Про виконання цих дій робляться відмітки в протоколі, що засвідчуються підписами свідка і перекладача.


Назад | сторінка 8 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Процесуальні аспекти допиту свідка
  • Реферат на тему: Умови та порядок допиту свідка і потерпілого
  • Реферат на тему: Тактичні прийоми при проведенні допиту свідка в конфліктній ситуації
  • Реферат на тему: Допит свідка
  • Реферат на тему: Показання свідка, потерпілого як види доказів