uch happy manners!- So much ease, with such perfect good breeding! »
- Він саме такий, яким повинен бути молодий чоловік, - сказала вона, - розумний, добрий, веселий. І я ніколи ще не бачила подібних манер - стільки свободи і разом з тим як відчувається гарне виховання!
Нерідко Остен взагалі виключає безпосередні діалоги з характеристики міс Беннет, користуючись тільки невласно-прямою мовою:
Jane pictured to herself a happy evening in the society of her two friends, and the attentions of her brother
Джейн малювала в своїй уяві щасливий вечір, який вона проведе в товаристві двох подруг, приймаючи знаки уваги з боку містера Бінглі.
She accounted for it, however, by supposing that her last letter to her friend from Longbourn had by some accident been lost.
Джейн пояснила це тим, що її лист, відправлений подрузі ще з Лонгборна, з якоїсь причини загубилося.
She endeavoured to persuade herself that she did not regret it; but she could no longer be blind to Miss Bingley's inattention.
Джейн намагалася запевнити себе, що анітрохи цим не засмучена, але вже не могла не помічати неуваги до себе його сестер.
У відповідності з даними прикладами Джейн постає перед читачем дівчиною, здатної до самонавіювання і люблячої мріяти.
Репліки Джейн свідчать про її любов до сестри і неспокої про її долю:
«Good Heaven! can it be really so! Yet now I must believe you, »cried Jane. «My dear, dear Lizzy, I would-I do congratulate you-but are you certain? forgive the question-are you quite certain that you can be happy with him? »
- Боже милостивий!- Вигукнула Джейн.- Невже це могло статися? І, проте, я повинна тобі тепер вірити. Ліззі, дорога, я хотіла б, я була б рада тебе щиро привітати. Але ти впевнена, - прости мені це питання, - ти цілком переконана, що будеш з ним щаслива?
Про це свідчать численні вступні конструкції, представлені в прикладі: Good Heaven! My dear, dear Lizzy, I do congratulate you, прости мені це питання.
Для мови героїні в цілому характерна велика кількість окличних конструкцій, що свідчить про її емоційності і активності:
«He is just what a young man ought to be,» said she, «sensible, good-humoured, lively; and I never saw such happy manners!- So much ease, with such perfect good breeding! »
- Він саме такий, яким повинен бути молодий чоловік, - сказала вона, - розумний, добрий, веселий. І я ніколи ще не бачила подібних манер - стільки свободи і разом з тим як відчувається гарне виховання!
«Oh, that my dear mother had more command over herself!»
- Як би мені хотілося, щоб наша дорога мама вміла краще володіти собою!
Now I am quite happy! »said she,« for you will be as happy as myself.
- Тепер я по-справжньому щаслива!- Сказала вона.- Твоє життя буде такою ж радісною, як і моя.
Таким чином, при створенні образу Джейн Беннет автор використовує різні прийоми, серед яких широко представлена ??невласне-пряма мова, а також виразні і вступні конструкції.
2.3 Мовна характеристика Елізабет Беннет
Головна героїня роману постає перед читачем, будучи вже сформувалася. Ніякої передісторії Елізабет Беннет Остен читачеві не дає.
Елізабет не схожа на представниць навколишнього її суспільства. Її прагнення не обмежуються заміжжям, незважаючи на те, що будучи безприданницею, із заміжжям вона могла б отримати певний суспільний статус.
Відсутність приданого робило Елізабет неконкурентоспроможною на так званому «ринку наречених». Також Елізабет не має досить привабливою зовнішністю, що знову ж, полегшило б процес заміжжя. Мати у своїй розмові з містером Беннет відгукується про Елізабет не дуже схвально:
Lizzy is not a bit better than the others; and I am sure she is not half so handsome as Jane, nor half so good-humoured as Lydia.
Ліззі нітрохи не краще інших ваших дочок. Я впевнена, що вона і вполовину не так красива, як Джейн, і набагато менш добродушна, ніж Лідія.
Батько почасти погоджується з нею:
«They have none of them much to recommend them,» replied he; «They are all silly and ignorant like other girls; but Lizzy has something more of quickness than her sisters. »
...
