вечорниці... ». У ее Основі - популярний баладності сюжет про тяжкий гріх зради и неминучий наказания за це.
Ольга Кобилянська свою повість «В неділю рано зілля копала ...» створі на Основі фольклорних традіцій. Народна творчість стала для неї невичерпний Мистецьким ДЖЕРЕЛО, Завдяк якому твір набув такого романтично-поетичного колориту. Вісвітлюючі питання про Вплив фольклору на творчість Кобилянської, критики всегда в Першу Черга згадують повість «В неділю рано зілля копала», Аджея роль народної балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» при написанні цього твору загальновідома. Ще одним Із джерел написання повісті стало відвідування вистави за драмою М. Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Сюжет народної балади про отруєного Гриця найбільше МІГ дати поживи для письменників романтичного напрямку, и це Найкраще довела О. Кобилянська, написавши оповідання У неділю рано зілля копала .
У повісті О. Кобилянської Гриць має две душі, что в нім, Ніби від годині до першої години пробудившись, поборюють собі. Одна непостійна, тужліва, порожня, палиця, одного вразливе, горда й вдатним. До доброго Тягном Гриця, до червоного, до любові ..., а передовсім до свободи, шірокої, безмежної, як крілатії ліси по верхах, як бістрії ріки там, в долах .
Орігінальність Кобилянської в опрацюванні сюжетом народної балади Полягає НЕ только в глібокій псіхологізації образів, а й у Цілком несподіваному поєднанні мотиву покритки-Циганко, у змалюванні Законів Циганський табору, у конфронтації Циганський Елемент з елементом білої раси, у гуманістічному ставленні до знедоленої Вигнанка з табору. Ще один особлівість ее повісті-балади - це Нагнітання трагізму в долі маврів. Трагізм ее НЕ лишь в тому, что вона прогнана з Циганський табору, а що спріяла, хоч и несвідомо, отруєнню власного сина. Тут две Трагічні баладні героїні - Тетяна и Мавра.
У повісті О. Кобилянської В неділю рано зілля копала ... спостерігається різнопланова контамінація фольклорних джерел, біблійного мотиву (легенда про Марію та Йосифа) i традіційного матеріалу літературного походження. Важлива роль у творі О.Кобилянської відіграє символіка кольорів (білий, червоний, чорний), почергова зміна пір року, символ зілля з-під білого каменя, использование казкових прійомів, зокрема принципом Трикратне повторення. У повісті В неділю рано зілля копала ... згаданій принцип набув Певного узагальнення, Аджея авторка звертає до него и в других творах. Известно, что числа - це одна Із найбільш Поширеними класів знаків, что зорієнтовані на якісно-кількісну оцінку, це елементи особливого числового коду, с помощью которого опісується світ, Людина і сама система опису. Принцип Трикратне повторень вікорістовувався О.Кобілянською у сітуаціях, Яким вона прагнула надаті сакрального, космізуючого значення. ОКРЕМІ епізоді, деталі повісті В неділю рано зілля копала ... такоже пов язані з русски Казкова традіцією, Аджея в генезі казки істотна роль належить деміфологізації годині и місця Дії, переходу від строгої локалізації (там, де вона мала місце) подій до невізначеності Казкова годині и місця Дії. Щодо образної системи твору, то певні образи творять систему опорно-значеннєвіх елементів тексту.
У творі наблюдается низька сімволічніх образів та мотівів, Завдяк Яким ВІН Вражає своєю реалістічністю та містічністю.
визначний досягнені української літератури є повість О. Кобилянської Земля raquo ;. В основу твору лягла трагічна Подія, яка став восени тисячу вісімсот дев'яносто чотири року в селі Дімки на Буковіні, в сім ї селянина, у Якій брат убивши брата.
Провідна ідея повісті підкреслена О. Кобилянська в епіграфі німецькою мовою: «Кругом нас находится якась Безодня, что ее віріла частка, но тут, у наших серцях, вона найглібша». О.Кобілянська очень правдиво змальовує селянство з его індівідуалізмом. У вуста Івонікі вона вкладає головну ідею твору: чи не людина володар землі, а навпаки. Саме через слабкість одних людей, їхню жадібність, ледарство, зводу нанівець любов до землі та багаторічна праця других. Саме через Людські Моральні ваді трапляються убийства через майно. Люди забувають, что Архів НАЙГОЛОВНІШЕ в жітті - НЕ багатство, а духовна чистота и працелюбність.
Провідна ідея повісті - поиск причин братовбівства, тобто першогріха, зла в мире. Ця надідея розкрівається у двох основних проблемах твору: людина й земля та Людський частка. Повість «Земля» Ольги Кобилянської Насич різноманітнімі образами та мотивами, что роблять ее Яскрава представником сімволічного твору.
Образ землі у Романі О. Кобилянської поетапна віявляє Такі значення: 1) соціальний Чинник, что візначає місце ее власника в ієрархії роду и Суспільства; 2) влада землі - Важлива психологічна мотивація у формуванні характер...