ивим використовувати передбачене контрактом умова. Наприклад, В«загальне правоВ», чинна у Великобританії і США, що не допускає реалізації за допомогою суду або арбітражу договірної умови про сплату штрафу. Для російського підприємця найчастіше несподіваним виявляється, що пробіл контракту відновлюється за допомогою норм застосовного права, коли в контракті відсутня умова по якомусь питання. При розгляді одного з суперечок, російський покупець, заперечуючи проти вимог зарубіжного продавця про відшкодування йому збитків, викликаних порушенням контрактних умов покупцем, заявив, що він повинен бути звільнений від відповідальності, оскільки контракт передбачає лише положення про відповідальність продавця.
При складанні контракту не завжди береться до уваги, що є істотні розбіжності у вирішенні одних і тих же питань у праві різних держав, а тому необхідно знати, правом якої з них будуть регулюватися відносини з конкретному контрактом. Так, зокрема, відповідно до російського, німецьким і болгарським правом включення до контракту умови про штраф за загальним правилом не позбавляє права вимагати відшкодування збитків у частині, не покритій штрафом. У той же час, право Польщі та Чехії виходить з того, що договірний штраф визнається виняткової неустойкою, тобто збитки, що перевищують штраф, не можуть бути за загальним правилом стягнуті. У праві Франції неустойка також визнається виняткової, але судді надано право змінити суму неустойки, якщо вона занадто висока або низька. Як зазначалося вище, у Великобританії і США умова про договірний штраф взагалі не може бути реалізовано в судовому або арбітражному порядку.
Вельми часто допускаються неточності при застосуванні в контрактах торгових термінів, сформованих на практиці міжнародної торгівлі, зокрема, визначають базисні умови поставки. Так, призначений для водних перевезень торговий термін В«СИФВ» нерідко застосовується при використанні сухопутних видів транспорту (залізничного, автомобільного). За відсутності в контракті положень, які роз'яснюють, що сторони в даному випадку мали на увазі, виникають труднощі при вирішенні спорів, зокрема з питання про момент, в який товар вважається поставленим, і про моменті переходу ризику з продавця на покупця.
Зустрічаються протиріччя між окремими умовами контракту, і нерідко самі умови формулюються недостатньо чітко, а часом просто двозначно, що викликає суперечки при їх тлумаченні. p> При формулюванні умови про обставинах, які звільняють від відповідальності (так званих В«Форс-мажорних застереженьВ»), нерідко не враховуються наслідки тієї чи іншої формулювання, що призводить до зниження або підвищення майнової відповідальності відповідної сторони контракту. Наприклад, при включенні в контракт застереження, що передбачає конкретний перелік обставин, настання яких звільняє від відповідальності при порушенні зобов'язання, арбітраж ухвалював рішення про стягнення з боку збитків, що з'явилися наслідком обставин, які перебували поза її контролем, якщо вони не були передбачені переліком, що міститься в контракті. p> Мають місце і випадки, коли в контракті недостатньо чітко формулюється умова про порядок вирішення суперечок. Наприклад, в деяких контрактах вказується, що суперечки підлягають розгляду в арбітражі в Москві, за винятком підсудності загальним судам. Це формулювання, будучи вкрай неточною, викликає велику кількість запитань. По-перше, органи судової системи Російської Федерації загальної юрисдикції (загальні суди) в принципі можуть розглядати будь-які майнові спори за участю зарубіжних підприємців. Тому абсурдно вживання висловлювання В«за виняткомВ», що означає за його буквальному тлумаченні, що ті спори, що віднесені до компетенції загальних судів, не підлягають передачі в арбітраж. Мабуть, малося на увазі, що виключається передача таких суперечок в загальні суди. Але тоді має бути застосоване вираз В«з виключенням підсудності загальним судамВ». По-друге, при наявності угоди сторін такі суперечки можуть вирішуватися в Москві як постійно діючим арбітражним судом (наприклад, МКАС) або третейським судом, спеціально формованим для розгляду конкретного спору (арбітраж В«ad hocВ»), так і державним арбітражним судом для розв'язання економічних суперечок (наприклад, Арбітражним судом м. Москва або Вищим Арбітражним Судом РФ).
Поряд з дуже короткими контрактами, що містять мінімум умов (предмет контракту, що включає найменування і кількість товару; ціна з зазначенням базису поставки; вимоги до якості; термін поставки; умови платежу), нерідко полягають багатосторонні дуже докладні контракти, що передбачають значне число додаткових умов. Укладення таких контрактів вимагає від російського підприємця чіткого уявлення про те, чим будуть компенсуватися прогалини контракту. Аналіз багатосторінкових, докладних контрактів не завжди призводить до втішних висновків. По-перше, часто такі контракти складено за трафаретом, недостатньо враховує вид товару, що є предметом купівлі...