тісному плані це передбачає толерантне ставлення до учня, тобто зміна ставлення до учню як до партнера педагогічного спілкування, прийняття учня таким, яким він є; в деятельностном плані - школяр виховується через діяльність в позаурочний, позашкільний час.
2) Забезпечити високу якість виховання учнів школи.
3) Формувати у школярів здатність до соціокультурного самовизначення.
4) Формувати культуру відносини людини не тільки до суспільства, але і до себе, до свого здоров'я, способу життя, своїм здібностям, до режиму фізичних та інтелектуальних віддач, до вільному часу.
5) Підготувати випускника до свободи (діяльності, вибору, спілкування та тощо).
6) Своєчасно виявляти і розвивати фізичні, інтелектуальні, творчі здібності учнів.
7) Виховувати почуття, вчити любити людей, життя, виховувати громадянськість, гуманізм, любов до Батьківщині, долучаючи до духовних національним, загальнолюдським цінностям, розвивати комунікативні якості особистості.
Потрібно відзначити, що створення виховної системи - не самоціль. Вона створюється з метою оптимізації умов розвитку та самореалізації особистості як вихованця, так і педагога, а також їх соціально-психологічної захищеності.
Виховну систему не можна привнести в школу, вона може зародитися і розвиватися тільки в певних умовах і в кожній школі буде індивідуальною. Несхожість виховних систем визначається типом навчального закладу, провідною ідеєю, заради реалізації якої вона створюється, виховним потенціалом педагогів, творчим почерком директора, складом учнів, соціальним замовленням батьків, матеріальною базою виховання, особливостями середовища.
Зміни, що відбулися за останні півтора десятиліття в політичній, економічній, соціальній, культурній, духовній сферах життя російського суспільства, вплинули на всі соціальні інститути, в тому числі і на освіту. Розвал громадських структур, розпад системи соціальних відносин, ідеологічний вакуум, дегуманізація і криміналізація суспільства, викликані пошуком нових шляхів соціально-політичного та соціально-економічного розвитку суспільства, піддали виховання руйнівному впливу. Пропаганда індивідуалізму, його протиставлення громадському, вихолощення поняття "Колективне" надає потужний негативний вплив на підлітків і молодь, бо звільняє людину від зусиль для сходження на рівень сучасної світової культури. В аналітичних матеріалах колегії Московського департаменту освіти наголошується, що в ряді шкіл "демонтовані" виховні системи, змінюються ціннісні орієнтації. Складна соціально-психологічна обстановка вимагає перегляду позиції педагогів на функції школи у розвитку особистості. З одного боку, історія людства доводить, що виховання особистості є одним з факторів суспільного розвитку, з іншого боку, соціальна криза позбавляє виховання соціальних опор і гідного утримання. Відомий французький педагог С. Френе справедливо стверджував, що майбутня демократизація суспільства готується д...