потребами, але не зводяться до них інтереси й інші істотні мотиви, як: усвідомлення завдань, які ставить перед людиною суспільне життя, і обов'язків, які вона на нього накладає, - викликають у людини діяльність, що виходить за межі тієї, яка безпосередньо служить задоволенню існуючих потреб. Ця діяльність може породити нові потреби, бо не тільки потреби породжують діяльність, а й діяльність іноді породжує потреби. p align="justify"> З розвитком капіталістичного ладу суспільства, а потім з приходом ринкової економіки в наше життя, роль економічних потреб значно зросла і стала суттєвою, іноді навіть визначальною інші потреби. Чому наші економічні потреби в чому превалюють над іншими? Які вони були раніше? Коли виникли? p align="justify"> Однозначно, відповіді на дані питання на сьогоднішній день, не існує. Ми не знаємо достовірно, як саме зародилися економічні потреби, але ми знаємо, що саме вони визначили еволюцію споживчого інтересу, становлення ринків, розвиток товарно-грошових відносин. Згідно з визначенням з економічної словника, "економічні потреби - це потреби, опосередковані виробничими відносинами". Так як виробничі відносини є сукупністю відносин між людьми, що складаються в процесі суспільного виробництва, обміну, розподілу матеріальних благ і послуг, то виникнення економічних потреб можна пов'язати з початком суспільного виробництва благ і послуг. А витоки суспільного виробництва, як нам відомо, йдуть далеко в старовину. p align="justify"> Проте, розвиток економічних потреб відбувалося в геометричній прогресії. Чим більше швидкість розвитку товарно-грошових відносин, тим більше швидкість еволюції економічних потреб. p align="justify"> У вісімнадцятому столітті, наприклад, в епоху "Просвіти", розгорнута концепція потреб з'являється в працях мислителів. Так, погляди французьких матеріалістів цього часу були узагальнені в праці П. Гольбаха (1723-1789) "Система природи". p align="justify"> Гольбах вважає, що "Перші потреби", вкладені в людину природою, - це їжа, одяг, житло і сім'я. "За задоволенні їх він змушений незабаром створити собі зовсім нові потреби, або, вірніше, його уява починає займатися потоншенням перших потреб". Людина - продукт природи, хоча і підкоряється поряд із законами природи ще деяким "спеціальними законами". Матеріалісти XVIII ст. ще не знали, що ці "спеціальні закони" мають не біологічний, а соціальний характер. Проте, наблизившись до розкриття соціальної природи людини, вони побачили взаємозв'язок людей у ​​суспільстві, існуючу і зміцнювати саме завдяки людським потребам. "Якби всі люди були зовсім задоволені, то на світі не було б ніякої діяльності, - пише Гольбах. Завдяки своїм потребам, бажанням, фантазіям ми знаходимося в залежності від інших людей; завдяки їм кожен з нас змушений - заради свого власного інтересу - бути корисним іншим істотам, здатним доставити йому предмети, яких він сам не має. Всякий народ є просто з'єднання безлічі людей, пов'язаних один з...