кденної практики. Ось чому важко не погодитися з тими, хто вважає, що юридична сила указів і термін їх дії повинні визначатися федеральним законом. Це тим більше актуально, що сьогодні буває скрутно виявити різницю між указами Президента і постановами Уряду. p align="justify"> Дума ж повинна розробляти більш масштабні й узагальнені законодавчі акти, проявляючи турботу про загальну лінії розвитку Росії.
Реалізація реформ в країні потребує залучення експертів, здатних запропонувати більш ефективні методи порівняно з законодавцями, що спираються головним чином на власний досвід і досвід регіонів. Думається, можливо навіть делегувати частину законодавчих функцій експертам, їх комісіям, створюваним за постановами палат Федеральних Зборів, оскільки сучасна практика підготовки більшої частини законопроектів самими депутатами не завжди виправдана - страждає якість законів. p align="justify"> Використання "зазначеному права", мабуть, відбувається й тому, що в Конституції Російської Федерації передбачені повноваження Президента, не пов'язані з принципом поділу влади. Деякі з них носять єдиноначальна характер. Наприклад, забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади, визначення напрямів внутрішньої і зовнішньої політики, затвердження військової доктрини та концепції національної безпеки. У ряді випадків Президент прагне проявити себе суддею, коли мова йде про федеральних, (не кажучи вже про регіональні) органах влади. Така практика, яка свідчить насамперед про перевищення главою держави своїх конституційних повноважень. Правила гри мають диктуватися усіма гілками влади. Росії потрібна сильна виконавча влада. Але настільки ж необхідний механізм стримувань і противаг як одна з гарантій її демократичного розвитку. p align="justify"> Все це не тільки результат недосконалості Конституції Російської Федерації (основним мотивом відхилення Президентом законопроектів є, на його думку, їх невідповідність положенням Конституції), а й наслідок суб'єктивних підходів до оцінки діяльності депутатського корпусу. На якості прийнятих у Думі законів позначається відмінність політичних поглядів депутатів, в основі якого нерідко лежать взаємовиключні, в тому числі і корпоративні, інтереси. Як наслідок, страждають принцип пріоритетності, якість законопроектів. p align="justify"> Прояв з боку виконавчої влади більшої турботи про ефективну діяльність Федеральних Зборів тільки зміцнило б всі гілки влади. На ділі, незважаючи на формальне поділ влади, виконавча влада фактично майже звільнена від парламентської та судового контролю. p align="justify"> Тільки один приклад. У 1994 році розроблена президентська програма "Стабілізація рівня життя населення Російської Федерації". У додатку 2, яке називається "Правове забезпечення програми", позначені лише укази Президента і постанови Уряду. Немає жодного закону Федеральних Зборів. Про що це свідчить? Щонайменше - про вузькість погляду на рішення зазначеної в ...