ір держави і його функція. Як послідовний позитивіст, він стверджував, що відмінною рисою права, що розуміється як сукупність норм, встановлених державою, є його примусовий характер. p align="justify"> Шершеневич критикував історично сформовану філософію права як філософію природного права. При цьому він виступав за філософію позитивного права, яка своїми критичними дослідженнями чинного права і понятійного апарату юриспруденції і своїми пропозиціями про вдосконалення права (положеннями про те, яким має бути право) повинна вирішувати важливі завдання дослідження права. Подібна позитивістська філософія права, згідно Шершеневичу, включає в себе загальну теорію права (як теоретичної частини філософії права), історію філософії права та політику права. p align="justify"> Елементами держави, на його думку, є територія як межа дії державної влади та з'єднання людей, щодо яких ця влада діє. Але основу держави становить державна влада, тобто здатність пануючих робити свої веління чинником, що визначає поведінку підлеглих. Інстинкт самозбереження, страх за своє благополуччя і довіра до органів держави з боку підданих складають індивідуально-психологічну основу державної влади. Передача цих почуттів від одного покоління до іншого утворює її колективно-психологічну основу. p align="justify"> Наукові праці Б.А. Кістяківського, Н.М. Коркунова, Г.Ф. Шершеневича стали вагомим внеском у розвиток загальнотеоретичної правової думки. p align="justify"> Думка про те, що теорія права повинна вважатися введенням у вивчення права, свого роду передмовою до правознавства, поступово поступилося місцем іншому: наука теорії права - це самостійна галузь знання. Загальнотеоретична правова наука ще якийсь час розрізняла енциклопедію права і методологію права. Енциклопедія права читалася як спеціальна наукова дисципліна на початку курсу навчання і цим практично завершувалася теоретико-філософська підготовка майбутніх юристів. br/>
2. Особливості розвитку теорії держави і права в Росії у ХХ ст. - На початку ХХ ст.
.1 Розвиток теорії держави і права в радянський період
З початку XX століття намітився процес відокремлення політичної теорії від теорії правової. Теорія права і теорія держави стали розглядатися диференційовано від політичної науки. p align="justify"> Відразу після Жовтневого перевороту 1917 року загальнотеоретична дисципліна, преподаваемая в російських університетах, ще продовжувала іменуватися енциклопедією права. Спочатку 1919 р. по міркувань необхідності реорганізації вищої юридичної освіти всі юридичні факультети в країні були закриті, а замість них організовані юридико-політичні відділення на факультетах суспільних наук. Загальнотеоретичні правові дисципліни викладалися у різноманітних курсах під назвами В«Техніка юридичного мисленняВ», В«Вступ до вивчення наук про право і державуВ», В«Техніка правових нормВ». Підручники видавалися під заголов...