ладають базові пенсії, другий - державні та професійні.
Найбільш успішним, по думку експертів, є реформування пенсійної системи в Мексиці. Однак, варто враховувати, що воно проходило на тлі загального економічного пожвавлення і поліпшення демографічної ситуації. У Мексиці пенсійні резерви повністю (на 100%) акумулюються і інвестуються відповідно з накопичувальним принципом. Індивідуальні рахунки ведуться приватними керуючими компаніями. У відношенні дозволених об'єктів інвестування мексиканське законодавство може бути охарактеризовано як достатньо консервативне. Дозволеними є тільки такі активи як: національні державні та корпоративні облігації, а також іноземна валюта (євро, долар США, ієна). Мексиканці мають право вибору керуючої компанії, однак головне істотне відміну мексиканської системи полягає в тому, що в Мексиці за тих громадян, які не захотіли вибрати керуючу компанію самостійно, це робить держава. І при цьому кошти передаються під управління все тим же приватним керуючим компаніям, а не яким-небудь державним структурам. Далі, якщо цей громадянин вирішить перевести свої кошти в яку-небудь іншу керуючу компанію, то він може без всяких труднощів і перешкод з боку влади ініціювати подібний переказ коштів. Польська пенсійна реформа теж має свої особливості. Спостерігаються важливі зміни у формулі обчислення пенсії для солідарної системи. Пенсійні виплати із солідарної системи тепер встановлюється на основі залишків коштів на умовному рахунку, який складається з внесків до солідарної системи, які переводяться за кожного учасника. При виході на пенсію залишок на умовному рахунку перетворюється на довічну виплату шляхом ділення залишку коштів на середній показник очікуваної тривалості життя для чоловіків і жінок у відповідному віці. Так було задумано в першу чергу для того, щоб безпосередньо зв'язати між собою пенсійні внески та виплати. Впроваджується загальнообов'язкова накопичувальна система. Від учасників вимагається внесків 7,3% їх заробітку в приватний пенсійний фонд, який вони самостійно вибирають. Ці внески потім інвестуються, а накопичений залишок коштів на рахунку перетворюється при виході на пенсію в довічну ренту (щомісячні виплати). На відміну від солідарної системи ці рахунки реальні. Для осіб, які хочуть зберегти додаткові кошти при виході на пенсію, впроваджується добровільна накопичувальна система.
У більшості країн зростання пенсійних виплат, старіння населення зумовили перегляд існуючої солідарної системи підтримки літнього населення та визначення основних напрямів реформування системи державного пенсійного забезпечення.
Найбільш помітними результатами пенсійної реформи, проведеної в більшості розвинених країн під другій половині 20 сторіччя, стало законодавче встановлення пенсійного віку на рівні 65 років для чоловіків і жінок, введення тарифів страхових внесків в пропорції 50:50 у відношенні працівників та роботодавців, а також істотне посилення ролі приватних пенсійних...