Теоретичне обгрунтування цієї функції релігії здійснив сучасний представник функціоналізму, найбільший американський соціолог Т.Парсонс. На його думку, жодна суспільна система не може існувати якщо не забезпечені певне лімітування (обмеження) дій її членів, постановка їх у певні рамки, якщо їх поведінку можна варіювати довільно і безмежно. Інакше кажучи, для стабільного існування суспільної системи необхідне дотримання і проходження певним узаконеним зразкам і поведінки. При цьому мова йде не просто про формування ціннісної та морально-правової системи, але про легітимізацію, т.е обгрунтуванні та узаконенні існування самого ценностно-нормативного порядку. Іншими словами, мова йде не просто про встановлення і дотримання тих чи інших норм, а про ставлення до них: чи можливі вони взагалі, в принципі? Визнавати ці норми продуктом суспільного розвитку і, отже, визнавати їх відносний характер, змогу зміни на більш високій стадії розвитку суспільства або визнавати, що норми мають надобщественной, надчеловеческой природу, що вони "вкорінені", базуються на чомусь неминуще, абсолютному, вічне. Релігія в цьому випадку виступає базовою основою не окремих норм, а всього морального порядку. p align="justify"> Ще важливе значення соціологи-функціоналісти надають регулюючої функції релігії. З цієї точки зору, релігія розглядається як специфічна ціннісно-орієнтаційна і нормативна система. Регулююча функції релігії виявляється вже на рівні релігійної свідомості. Кожна релігійна система виробляє певну систему цінностей, реалізація яких здійснюється індивідом у процесі його діяльності та відносин. Безпосередньо регулюючу функцію виконує ціннісна установка. Ціннісна установка - це своєрідна випереджає програма діяльності і спілкування людей, пов'язана з можливістю вибору їх варіантів. Вона являє собою соціально-детерміновану схильність людини до заздалегідь визначеного відношенню до того чи іншого об'єкту, людині, події і т.д. Ціннісні установки віруючих людей виробляються в релігійній організації в процесі спілкування між людьми і передаються з покоління в покоління. p align="justify"> Усвідомлення індивідом змісту ціннісних установок утворює мотив його поведінки і діяльності. Мотив дозволяє людині співвідносити конкретні ситуації, в яких він діє в системою цінностей, якими він керується у своїй поведінці. Найближчий спонукальний мотив людської поведінки виступає у вигляді його мети. Цілі можуть бути найближчими, довгостроковими, перспективними, кінцевими. Кінцева мета є самоціллю всієї діяльності людини. Вона наскрізь пронизує цю діяльності і зводить всі інші цілі до ролі коштів власного досягнення. Кінцева мета людської діяльності називається ідеалом. Ідеал є вершиною всієї піраміди ціннісної системи. p align="justify"> Кожна релігія виробляє свою ціннісну систему, відповідно до особливостей віровчення. У цій системі утворюється своєрідна шкала цінностей. Так, наприклад, у християнстві особливим ціннісним елементом наділяється все т...