увальної системи. p align="justify"> У накопичувальної пенсійної системи є свої незаперечні переваги перед розподільної - зрівняльної системою. Назвемо деякі:  
 накопичувальна система пенсійного забезпечення не залежить від демографічної ситуації в країні, від співвідношення працюючих і пенсіонерів, хоча залежить від темпів економічного зростання; 
  забезпечує справедливу диференціацію пенсій, оскільки їх розмір в цьому випадку залежить тільки від обсягу накопичених за час роботи засобів і від ефективності інвестування його накопичень; 
  дозволяє, на відміну від розподільчої системи, В«оживитиВ» нагромаджує пенсійні кошти, ефективно інвестувавши їх в економіку країни; 
  поєднується з системою конкуруючих один з одним недержавних пенсійних фондів, що призводить до демонополізації пенсійної системи, полегшує впровадження ринкових засад в пенсійне страхування; 
  дозволяє кожному громадянину самому розрахувати приблизний розмір власної пенсії. 
				
				
				
				
			  Пропонована реформа пенсійного забезпечення - це стратегічний внесок у майбутнє країни, в середнє і підростаюче покоління. 
  Що не може стара і зможе нова пенсійна система? 
  За нинішньої пенсійної моделі ніхто не може самостійно розрахувати свою пенсію, система розрахунку заплутана, зобов'язання держави чітко не визначені. 
  У разі поетапної реалізації нової пенсійної моделі кожен громадянин легко може розрахувати свою пенсію на основі регулярно надходять до нього даних про пенсійні накопичення, при цьому зобов'язання держави ясні і конкретні. 
  У розподільній системі пенсійного забезпечення враховувалися або заробіток тільки за останні два роки, або за будь-які п'ять років поспіль, тобто була можливість не платити податки (внески) до Пенсійного фонду протягом практично всього періоду трудової діяльності і лише в останні два роки подумати про пенсії та її розмірі. 
  У новій системі зарплата враховується в повному обсязі і протягом всієї трудової діяльності. На перерозподіл йде тільки частина нинішнього тарифу. Друга складова накопичується у вигляді пенсійних зобов'язань держави перед конкретним працівником. p align="justify"> У розподільній пенсійній системі були відсутні реальні стимули для працівника до повного пред'явленню зарплати для сплати з неї податку і страхових внесків. У підсумку внески виплачувалися лише з легальною частини зарплати, що становила в середньому 35,8% від доходів населення, і не перевищувала 10% від загального обсягу доходів. p align="justify"> Відповідно до нової системи працівник стимулюється до пред'явлення повної зарплати для сплати з неї податку і страхових внесків. Створюються умови для виведення реальної зарплати з В«тініВ». p align="justify"> При розподільної пенсійної системі розмір пенсій сильно...