усіма учасниками нинішньої системи інформаційних комунікацій. Модифікація можливостей, виду та форми надання даних закономірно призводить до перерозподілу ролей у всій цій системі. У зв'язку з цим специфічною рисою інформаційного суспільства визнаний зростання В«нового політичного класу - класу консультантів, експертів, або технократівВ», а інтелектуальні інститути перетворюються на провідні соціальні інститути. p align="justify"> Використання комп'ютерної техніки, нових інформаційних технологій, систем і мереж, можливість швидкої передачі інформації в режимі реального часу на будь-які відстані надає процесу інформаційного виробництва індустріальний характер. Відбувається виділення і відносне відокремлення нової сфери діяльності - виробництва інформації, який слід розглядати як четвертий за рахунком великий етап суспільного поділу праці. Інформаційна індустрія, будучи основою інформаційного суспільства, являє собою цивілізаційне явище, яке впливає на всі сторони життя: політику, технології, освіта, комунікативні стосунки. p align="justify"> Інформаційне суспільство формується на тому рівні знання, коли воно існує вже як соціальна система, тобто максимально проникає в усі сфери життєдіяльності соціуму і перетворюється на провідний чинник його розвитку. У ході інформатизації та комп'ютеризації суспільства йде процес проектування фундаментального знання в інформаційну реальність і через неї в соціально-практичну діяльність. Інакше кажучи, інформатизація суспільства перетворює знання в актуальний В«процес формування інформаційної картини світу, що дозволяє відобразити світ як буття і існування інформаційної реальностіВ». p align="justify"> Аналізуючи сучасне суспільство, вчені та політики дійшли висновку, що вигоди від використання інформаційно-комунікаційних технологій нерівномірно розподілені серед розвинених країн і країн. Розвиток інформатизації неминуче призводить до виникнення специфічних етичних і правових проблем, так як інформаційне середовище В«має людський характерВ». Нерівномірна щільність інформаційного простору призводить до порушення збалансованості діалогу в суспільстві, створюючи нерівність:
В· між меншістю, зайнятим виробництвом культурних цінностей і більшістю, що сприймає їх;
В· між корінним населенням та мігрантами;
В· між прихильниками домінуючої культури і носіями субкультур;
В· між соціально активними громадянами і маргіналами.
В результаті глобалізації відбувається розмивання межі національних культур, стандартизація як основа взаємодії неминуче призводить до уніфікації. А уніфікація і втрата кордонів у сфері культури чреваті втратою культурної ідентичності, що є прямою загрозою для існування локальних культур і етносів. p align="justify"> Мова будь-якої культ...