вчати психологічні причини, за якими самооцінка і оцінка результатів праці може не відповідати реальності,
) формувати адекватні критерії професіоналізму та професійної успішності,
Кожному педагогу абсолютно необхідно і цілком реально побудувати свою індивідуальну програму професійного самозбереження. Результатом і показником її ефективності буде підвищення самооцінки і професійне творче довголіття.
Програма може мати такі пункти:
активна позиція в професійному житті (перестати відчувати себе жертвою обставин), а саме реалізація себе як активної особистості в активній професійному середовищі; готовність до постійного самоизменению, лабільність установок; зміцнення у своїй особистості тих її якостей, які особливо необхідні і затребувані в сучасному суспільстві (готовність до включення в нові проекти, зміцнення у себе ресурсу «успіху» і впевненості у своїх силах); створення оптимістичній професійної перспективи, посилення авторства свого життя навіть у складних обставинах; підтримання у себе позитивної Я-концепції себе як професіонала, акцент на своїх досягненнях, посилення своїх позитивних якостей; внутрішня особистісна відповідальність за своє психічне і фізичне здоров'я; здатність жити в ладу з самим собою, внутрішня гармонія, прийняття реальних факторів свого професійного життя; вміння зрозуміти себе як індивідуальність, самобутність, действование не всупереч своєї індивідуальності, а в союзі з нею; установка на творчість навіть у малоподходящей для цього умовах («виживання через творчість»); виняток зі свого життя саморуйнівних і самопоражающіх стратегій поведінки, посилення свого життєвого потенціалу і життєстійкості.
Використання педагогом запропонованих рекомендацій у повсякденній діяльності допоможе зберігати «робоче» самопочуття, знизить ймовірність розвитку професійного «вигорання», дозволить «бути на дружній нозі» зі своєю роботою [4, 85-91].
Висновок
Таким чином, сучасний педагог може повністю реалізувати себе як особистість, домогтися ефективного виконання цілей навчання, організувати ефективне навчальне співробітництво і педагогічне спілкування. Для цього необхідно усвідомлювати свої професійно-особистісні якості і бажати їх удосконалювати. Все це може бути здійснено на основі особистісно - діяльнісного підходу до навчання, що відповідає тим вимоги, які пред'являє сучасний етап розвитку освіти до процесу навчання, до педагога.
Список використаних джерел
1. Беспалько В. П. Складові педагогічної технології - М., 1989
. Заніна Л, В., Меньшикова Н. П. Основи педагогічної майстерності: навч. посібник.- Ростов-на Дону, 2003.
. Рогінський В. М. Абетка педагогічної праці.- М., 1990.
. Ягушева С. Д. Основи педагогічної майстерності.- М., 2010.