и іншого угруповання предметів і явищ, дуже часто не мають міцних лінгвістичних підстав для своїх класифікацій і стоять на межі втрати предмета своєї науки. Наприклад, нерідко висувається обширна тематична група слів під назвою побутова лексика (або лексика, що позначає предмети і явища побуту). Межі цієї групи вкрай невизначені, оскільки предмети і явища побуту зазвичай ставляться до різних, нерідко спеціальним, видами виробництва, ідеологічних надбудов і т. п.
Класифікувати лексику за тематичними групами слів можна з самими різними цілями, і в кожному такому випадку склад групи буде змінюватися майже незалежно від лексико-семантичних зв'язків слів. Наприклад, можна виділити в особливу тематичну групу назви риб, а можна цю ж групу влити в більш широку групу назв зябрових тварин, в яку, крім риб входять раки, молюски, земноводні в початковому періоді їх розвитку та ін класи. Класифікаційні комбінації можуть бути самими різними. Тематичні групи слів нерідко збігаються або можуть збігатися з галузевою лексикою, наприклад, з лексикою окремих видів виробництва, науки, і т. п. Різниця тут буде полягати в наявності або відсутності спеціального, термінологічного вживання слів і ступеня їх поширеності в мові. Цим самим, звичайно, не заперечується специфіка терміна і термінологічних систем. Мова йде не про цю специфіку.
При зіставленні тематичних, зазвичай обширних, груп з лексико-семантичними групами слів, зазвичай обмежених за своїм складом, як ніби стає ясним відмінність між ними. Справді, якщо розглянути тематичну групу назви частин людського тіла, то можна легко виявити, що семантичні відносини між цими назвами будуть неоднаковими. Слова спина і печінку, голова і нога, зуб і лікоть і т. п. позначають різні, не подібні один з одним реалії, і об'єднуються в одну тематичну групу тому, що являють собою назви частин людського тіла. Якщо в історії мови з тих чи інших причин у межах тематичної групи відбувається заміна одного слова іншим, то така заміна не приводить до якихось змін у значеннях, стилістичної забарвленням і т. п. слів тієї ж групи, що само по собі свідчить майже про нейтральні або нульових семантичних зв'язках між словами групи, точніше, майже про повну відсутність таких зв'язків у якій-небудь мові на даному ступені його розвитку. Якщо давньоруське слово хрьбьть (спина) в результаті семантичного уточнення в сучасній російській мові в основному своєму значенні означає? Хребет? і поступово витісняється етимологічно неясним спина, то це зміна ніяк не відбивається на значеннях і вживанні слів голова, рот' і т. п. Тим часом цілком очевидна тісний семантична зв'язок в сучасній російській мові між словами спина і хребет. У просторіччі обидва ці слова в певному мовному контексті взаємозамінні: СР звалити мішок на хребет і звалити мішок на спину СР також стійке з'єднання слів руки і ноги, просторічне руки-ноги (кінцівки тіла), без рук, без ніг (про каліці, що втратив кінцівки), або переносно очі і вуха когось (розвідники - очі й вуха командира) і т. д . Отже, в рамках однієї тематичної групи існують більш дрібні, але тісно спаяні між собою лексико-семантичні групи слів.
І все ж тільки одне емпіричне зіставлення тематичних і лексико-семантичних груп не може вирішити проблеми. Наприклад, коли ми маємо справу з обмеженою за своїм складом і неподільної або майже неподільної тематичної групою слів, становище дуже ускладнюється. Труднощі розмежування т...
