допускаті туди втікачів Із Панських маєтків. Установлювалася річна ПЛАТНЯ реєстровцям у розмірі 60 тис.. злотих та додаткові виплати старшіні. Козаки, Які Залишаюсь поза Реєстром, Повертаюсь под владу панів. Старшина зобов'язували НЕ прійматі до Реєстру віключеніх Із нього и прідушуваті будь-яке «свавільство».
Реєстровцям дозволялося СЕЛІТА ї Володіти землею позбав на «королівщінах» (державних землях). Ті, хто живий у Панських маєтках, малі Залишити їх ПРОТЯГ трьох місяців. За козаками зберігалося право обирати гетьмана, альо затверджуваті его МАВ король. Реєстровці зобов «язував НЕ втручатіся в Релігійні справи в Україні, відмовітіся від зв» язків З ІІ державами и Здійснення походів проти Кримського ханства та Османської імперії.
Куруківська угода, як розраховував польський уряд, мала ізолюваті реєстровців, что перебувалі на державній службі, від других станів. Створення шести територіальних полків - Корсунського, Черкаська, Переяславського, Чигиринська, Білоцерківського, Канівського - Примус реєстровців підтрімуваті порядок и прідушуваті в ціх землях повстанські виступа.
Однак Влад не змогла Повністю втіліті в життя умови догоди. На Січі з 1628 р. формуван нереєстрове козацтво, незалежне від польського Уряду, Яке оббирати власного гетьмана. Реєстровці в Майбутнього Неодноразово прієднуваліся до повстанців.
Повстання Івана Сулими 1635 р. Прагнучі пріборкаті Запорозьку Січ, сейм Речі Посполитої в лютому 1635 р. Ухвалами ухвалив «Про Припинення козацького свавілля». Відповідно До постанови на правому березі Дніпра навпроти Першого (Кодацька) порога малі збудуваті фортецю. У липні 1635 р. Спорудження Кодацької фортеці, Яким керували французький інженер Гійом
Левассер де Боплан, Було завершено. У фортеці розмістівся гарнізон Із 200 німецькіх найманців.
Запорожці розумілі, якові небезпеки стає для їх Існування Кодак, что блокував рух утікачів на Січ и рейди козаків у верхів'я Дніпра. Гетьман нереєстрового козацтва Іван судимостей разом Із січовою старшиною решил зніщіті фортецю. Около середини серпня 1635 р. Вночі ЗАГІН козаків, очолюваній судимостей, захопів Кодак и зніщів залогу коронного війська. После цього судимостей спробував підняті селян и міщан на повстання. Однак владі удалось прідушіті его в самому зародку. Польські війська Оточі Кодак, а ЗАГІН реєстровців, Який проник до фортеці, захопів судимостей и видав владі. Ватажка повстанців відправілі до Варшави, де й стратили.
Козацьке повстання 1637-1638 pp. Новим великим виступа стало національно-визвольний повстання 1637-1638 pp., Очолюване Павлом Бутом (Павлюком), Яковом Острянином (Остряни) i Дмитром Гунею. Поштовх до качана повстання стала проведена напрікінці квітня 1637 р. польним гетьманом Миколою Потоцьким «чистка» козацтва, унаслідок Якої в Реєстрі залиша позбав ті, за кого ручається Місцеві старості.
Повстання Очола П. Бут, Обраний на Січі гетьманом нереєстрового козацтва. Віступаючі под гасли знищення зрадніків старшин-реєстровців, Боротьба з «ляхами», захисту православної віри и «наших золотих вольностей», повстанці закликали Решті населення прієднатіся до них. Досить Швидко Бут зібрав почти 10 тис.. ОСІБ. Однак повстанські загони діялі роз'єднано й були погано озброєні.
Напрікінці грудня 1637 р. польська армія,...