ка, насамперед вартості забезпечення (О), яка дорівнює сумарній платоспроможності поручителів і застави в оцінної вартості.
Якщо 0 lt; , То максимальний розмір кредиту () визначається як:
=(3)
Якщо lt; , То максимальний розмір кредиту не повинен перевищувати. Якщо gt; , То максимальний розмір кредиту - не більше.
При перевірці відомостей кредитний работн?? до з'ясовує за допомогою бази даних по позичальниках-фізичним особам і запитів в інші філії Банку, які надали кредити, кредитну історію Позичальника, Поручителя, розмір заборгованості за раніше отриманими ними кредитами, наданими поруками.
Кредитують підрозділ направляє пакет документів в юридичний підрозділ і підрозділ безпеки банку.
За результатами перевірки та аналізу документів юридичний відділ і служба безпеки складають письмові висновки.
Кредитний працівник аналізує та узагальнює подані з інших підрозділів банку матеріали, визначає максимально можливий розмір кредиту і готує висновок про можливість надання кредиту.
Укладення кредитного працівника, завізований керівником кредитующего підрозділи, висновків інших підрозділів банку, додаються до пакету документів Позичальника та направляються для прийняття рішення про надання (відмову в наданні) кредиту на розгляд відділу авторизації.
У разі прийняття відділом авторизації банку рішення про відмову у видачі кредиту, кредитний працівник повідомляє про це Позичальнику.
При прийнятті позитивного рішення кредитний працівник повідомляє про це Позичальнику і приступає до оформлення кредитних документів.
При видачі кредиту завжди існує ймовірність його несплати. Тому банк формує резерв на можливі втрати по позиках. Даний резерв забезпечує створення банку більш стабільних умов фінансової діяльності, дозволяючи уникати коливань величини прибутку, пов'язаної зі списанням втрат по позиках. Джерелом утворення резерву є відрахування, зараховують на витрати банку.
Формування резерву проводиться:
а) по кожній позиці в тому випадку, якщо позика має індивідуальні ознаки знецінення;
б) по портфелю однорідних позичок, тобто по групі позичок, незначних за сумою і мають загальні ознаки.
Банком оцінюється фінансове становище позичальника та обслуговування боргу за позикою, і на підставі отриманих даних визначається категорія якості позики.
Таблиця 4 - Визначення категорії якості позики з урахуванням фінансового стану позичальника і якості обслуговування боргу
Обслуговування долгаФінансовое положениеХорошееСреднееНеудовлетворительноеХорошееСтандартные (I категорія якості) Нестандартні (II категорія якості) Сумнівні (III категорія якості) СреднееНестандартние (II категорія якості) Сумнівні (III категорія якості) Проблемні (IV категорія якості) ПлохоеСомнітельние (III категорія якості) Проблемні (IV категорія якості) Безнадійні (V категорія якості)
Розмір розрахункового резерву визначається виходячи з результатів класифікації позички.
Таблиця 5 - Величина розрахункового резерву за класифікаційними позиках
Категорія качестваНаіменованіеРазмер розрахункового резерву від суми основного боргу за позикою,% I категорія якості (вища) Стандартние0II категорія качестваНестандартниеот 1 до 20III категорія качестваСомнітельниеот 21 до 50IV категорія качестваПроблемниеот 51 до 100V категорія якості (нижча) Безнадежние100
Банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, головна мета якого - забезпечити регулярну сплату чергових внесків в погашення позики та відсотків підлягає. Однак по кожній позиці існує ризик непогашення через непередбаченого розвитку подій. У цьому зв'язку Банк повинен на ранніх стадіях відстежувати ознаки нестабільного фінансового становища позичальника і вжити заходів до виправлення ситуації і захисту інтересів банку.
У період дії кредиту позичальник зобов'язаний представляти Банку баланси, звіти про прибутки і збитки, звіти про надходження готівки та інші матеріали. Їх ретельний аналіз і зіставлення з минулими звітами може вказати на виникає небезпека. Банк повинен звернути увагу на:
1) неподання фінансових звітів у встановлені терміни;
2) різке збільшення дебіторської заборгованості;
) зниження коефіцієнтів ліквідності;
) зниження обсягу продажів;
) зростання прострочених боргів;
) несплату податків і платежів у позабюджетні фонди;