стичної операції (АТО) стало те, що США отримали легітимний доступ своїх військових підрозділів в "серці" Євразійського континенту з усіма витікаючими звідси перспективами. Що стосується позицій Росії та Китаю, то, погодившись взяти участь у АТО, вони намагалися отримати з цього якомога більше дивідендів, їх торг з США став не тільки неминучий, але і доречний. Кілька запізніла реакція Росії, й озвучена В.Путіним її позиція, дозволили їй уникнути непотрібної конфронтації і не зіпсувати відносини з іншими основними гравцями в регіоні - Китаєм, Іраном, Індією, і мусульманськими країнами. Що стосується неминучого військового проникнення США в регіо н, в Росії, думається, усвідомлювали, що наявність декількох американських військових баз в регіоні не є повноцінне військову присутність. Китай, за винятком загальних фраз про необхідність боротьби з міжнародним тероризмом і підтримки США в цьому питанні, своєї позиції чітко не позначив. Втручання США в афганський конфлікт у будь-якій формі руйнувало всю геостратегію Китаю, яка з кінця 80-х років виражається формулою: "спиратися на північ, стабілізувати західний напрямок, а основні зусилля зосередити на сході та півдні". До початку АТО ця стратегія працювала досить успішно. Китаю вдалося досягти стратегічних домовленостей зі своїми північними сусідами, більше того, стати однією з головних складових регіональної системи безпеки. Вдавалося підтримуватиме нормальні відносини з Пакистаном, Індією, Північним альянсом і навіть талібами. Що стосується держав Центральної Азії, то всі вони, так чи інакше, були залучені до антитерористичної коаліції. І тут виникає цілком закономірне питання, що ними рухало? По-перше, непряму участь у АТО, що проводиться під егідою США, передбачало, що в США більше не будуть піднімати питання про демократію і права людини в цих країнах. По-друге, обіцяна США фінансова допомога за надання своїх територій для проведення сухопутної операції дозволяла "залатати" дірки в бюджеті. По-третє, анти ісламська за своєю суттю АТО давала можливість раз і назавжди "розібратися", причому під заступництвом "самої передової демократії" з релігійною опозицією. З точки зору геополітики, в Центральній Азії 2002 пройшов під знаком явного домінування Москви і Пекіна. Особливо наочно це виявлялося в "дипломатичних іграх" навколо регіональних структур безпеки - ОДКБ, НВЗДА, ШОС і зміцнюється військової присутності США в регіоні. p align="justify"> Ключові терміни по темі лекції: геополітика, національно-державні інтереси, світові держави, геополітичні інтереси Казахстану, інтеграція, консолідація
Тема 18
Основні пріоритети зовнішньої політики, зовнішньополітичні ініціативи Казахстану у забезпеченні безпеки і сталого розвитку в Центрально-Азіатському регіоні і в світі.
План
. Формування і розвиток суверенної Казахстану
. Етапи становлення суверенітету
. Проблеми розробки національної ідеї
. Зовнішньополітичні ініціативи Казахстану у забезпеченні безпеки і сталого розвитку в Центрально-Азіатському регіоні і в світі. br/>
Список літератури
. Рахманова Г.Б. Казахстан і проблеми безпеки в Центральній Азії, А.. 2006
. Чжен Кун Фу Геополітика Казахстану. А.. 1999
. Звягінская І. Становлення держав у Центральній Азії. Політичні процеси
. Бакаєв Л. Національна безпека Республіка Казахстан. У контексті історії та сучасності. А., 2005. p align="justify"> Міжнародний тероризм. М., 2005
. Центральна Азія: зовнішній погляд. Міжнародна політика з центрально-азіатській точки зору. А., 2006
. Назарбаєв Н.А. На порозі ХХ1 століття, А., 2003
. Жумаліев Р. Геополітика Центральної Азії, А.. 2006
. Гудба Д. Стратегія стабільного світу, М., 2003
. Казахстан сьогодні. - А, 2010
Мета - визначення місця і ролі сучасного Казахстану в умовах багатополярного і багатовекторного світового розвитку.
Місце і роль Республіки Казахстан в сучасному світі неможливо зрозуміти без аналізу становлення та розвитку зовнішньої політики нашої держави. Зовнішньополітична діяльність керівництва Республіки Казахстан на першому етапі була зорієнтована на створення сприятливих макро-і мікрополітіческіх параметрів для гідного вступу держави у світове співтовариство. Головним чинником формування зовнішньополітичної доктрини на початкових стадіях став геополітичний: територія і народонаселення республіки, відсутність відкритого виходу до морях, сусідство з такими державами як Росія і Китай, пошуки контактів з мусульманським світом та інші. p align="justify"> Проте вже перш...