ення строку для відповіді, то її юридичну дію залежить від того, в якій формі вона зроблена. Коли оферта зроблена усно без зазначення строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо інша сторона негайно заявила про її акцепт. Якщо такого акцепту не послідувало, то оферент ніяк не пов'язаний зробленим ним пропозицією. Коли ж оферта зроблена у письмовій формі без зазначення строку для акцепту) договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий особою, яка направила оферту, до закінчення строку, встановленого законом або іншими правовими актами, а якщо такий строк не встановлений, протягом нормально необхідного для цього часу (ст. 441 ЦК). Нормально необхідним вважається час, достатній для пробігу даного виду кореспонденції в обидва кінці, ознайомлення зі змістом зробленої пропозиції і складання відповіді на нього. У разі прибуття відповіді протягом цього періоду часу договір вважається укладеним.
Якщо акцепт отримано із запізненням, то доля договору залежить від оферента, який може залишити без уваги запізнення відповіді і погодитися з укладенням договору або відмовитися від укладення договору на увазі затримки з відповіддю на його пропозицію. Якщо оферент, що отримав акцепт із запізненням, негайно повідомить боці ухвалення її акцепту, отриманого із запізненням, договір вважається укладеним. Стаття 442 ЦК передбачає і той випадок, коли відповідь про згоду укласти договір (акцепт) прибув із запізненням, але з нього видно, що він був відправлений своєчасно. Про прибуття акцепту із запізненням в такій ситуації знає тільки оферент. Акцептант ж, вважаючи, що відповідь отримана оферентом своєчасно і договір укладено, може приступити до його виконання і понести відповідні витрати. З метою запобігання цих витрат на оферента, який не бажає визнати договір укладеним, покладається обов'язок негайно оповістити іншу сторону про отримання акцепту із запізненням. У разі невиконання цього обов'язку відповідь зізнається опоздавшим і сторони вважаються пов'язаними договором.
Якщо відповідь про згоду укласти договір даний на інших умовах, ніж запропоновано в оферті, то така відповідь визнається відмовою від акцепту і в той же час новою офертою (ст. 443 ЦК). Сторони в цьому випадку міняються місцями: акцептант стає оферентом з усіма витікаючими звідси наслідками. Якщо сторони самі не можуть врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні договору, то у них є можливість прийти до угоди про передачу виниклого спору на розгляд суду (ст. 446 ЦК). У цьому випадку умови договору, з яких сторони не прийшли до угоди, визначаються відповідно до рішення суду.
Якщо адресат взагалі ніяк не відреагував на пропозицію укласти договір, то його мовчання розглядається, за загальним правилом, як відмова від укладення договору. І тільки у випадках, прямо передбачених законом, звичаями ділового обороту або колишніми діловими відносинами сторін, мовчання розглядається як згода закінчити договір (п. 2 ст. 438 ЦК).
Слід звернути увагу на п.1 ст. 433: Договір визнається укладеним у момент отримання особою, яка направила оферту, її акцепту raquo ;. На відміну від раніше існуючої багатою практики щодо застосування положень про постачання, де були відповідні пункти про укладення договорів, договір вважається укладеним не тоді, коли своєчасно дан акцепт (в 20 днів направити протокол розбіжностей за договором), а коли отриманий. Момент укладення договору повинен бути пов'язаний з моменту не відправки, а отримання акцепту. Акцепт повинен бути отриманий у строк, встановлений самою офертою, тобто своєчасно.
Законодавець не зміг відійти від цієї норми навіть з урахуванням російської специфіки. Не секрет, що у нас можна відправити поштою акцепт, коли в запасі ще половина терміну, а прийде він далеко за межами терміну, і оферент буде вважати, що акцепт отриманий несвоєчасно. Але якби норма була підредагувати на догоду російській специфіці, то законодавець відійшов би від Віденської конвенції, від багатьох інших правил, які існують в міжнародному приватному праві.
Це положення пункту 1 статті 433 треба застосовувати разом із статтею 446, і особливо зі статтею 442, що регулює відносини сторін, що виникають у разі несвоєчасного отримання акцепту із запізненням. Тут російська специфіка врахована в повній мірі. У статті 442 передбачена норма щодо акцепту, який відправлено своєчасно, але одержано із запізненням. Там всі дії і тягар відповідальності покладаються на сторону, яка направила оферту. Словом, якщо акцепт отриманий із запізненням, але відправлений був своєчасно, то тоді акцепт буде вважатися опізнився тільки в тому випадку, якщо сторона, що направила оферту, негайно дасть телеграму про те, що акцепт отриманий із запізненням. В іншому випадку буде фіксуватися, що договір укладено, оскільки акцепт не буде вважатися опізнився, але своєчасним.
...