ча транспортною організацією вантажу одержувачу за вказівкою відправника нагадує дію повіреного (агента) за договором доручення (агентування). Однак й навантаження, і вивантаження вантажу, і його зберігання і видача лише супроводжують мети договору перевезення. Юридична ж природа будь-якого договору визначається його основною метою, а не супутніми йому моментами. Така мета у договорі перевезення - транспортування і доставка вантажів до пунктів призначення. Виконання всіх названих дій - лише умова належного виконання цього обов'язку транспортною організацією. Саме вона і обумовлює виділення договору перевезення в системі зобов'язань в якості самостійного.
Термін у зобов'язанні перевезення - це проміжок часу, протягом якого вантаж повинен бути доставлений в пункт призначення. У відповідності зі ст. 792 ГК перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення в терміни, визначені транспортним законодавством, а за відсутності таких строків - у розумний термін. У ряді випадків в автомобільних і морських перевезеннях терміни доставки визначаються угодою сторін, а при його відсутності - зазвичай прийнятими термінами (ст. 149 КТМ). При прямих змішаних перевезеннях терміни доставки визначаються за сукупністю строків, що обчислюються на підставі правил, що діють на відповідних видах транспорту. Термін доставки дотриманий, якщо в пункті призначення вантаж вивантажений засобами перевізника або вагони (суду) подані під розвантаження засобами одержувача до закінчення встановленого (погодженого) строку доставки. При цьому враховуються й особливі обставини, що викликали затримку в доставці вантажів. Не вважається, наприклад, простроченням в доставці затримка вантажів, що слідували у прямому змішаному залізнично-водному сполученні і залишилися в портах або на пристанях після закриття навігації.
Зміст договору перевезення вантажу складають права та обов'язки сторін. Завантаження та вивантаження вантажу здійснюються транспортною організацією або відправником (одержувачем) у порядку, передбаченому договором, з дотриманням правил транспортного законодавства (п. 2 ст. 791 ЦК). Обов'язки з навантаження і вивантаження розподіляються між учасниками зобов'язання перевезення в залежності від місця навантаження. Транспортні організації самостійно здійснюють завантаження і вивантаження в місцях загального доступу. В інших місцях (склади, причали та ін.) Вантажно-розвантажувальні роботи виконуються відповідно відправником та отримувачем за їх рахунок. Транспортна організація може прийняти на себе виконання цих робіт з особливих угодами з клієнтурою. Необхідні для навантаження і вивантаження допоміжні матеріали або спеціальні пристосування надаються вантажовідправником, якщо інше не встановлено правилами перевезень або угодою сторін. Транспортна організація зазвичай не відповідає за незбереження вантажу, якщо його втрата (пошкодження, псування) сталася внаслідок обставин, пов'язаних з діями відправника по навантаженню. Лише при морських перевезеннях за правильне розміщення, кріплення і сепарацію вантажів на судні в усіх випадках відповідає перевізник.
Завантаження та вивантаження, здійснювані силами і засобами відправника (одержувача) вантажу, повинні здійснюватися в термін, передбачений договором, якщо такі строки не встановлені транспортними статутами, кодексами, що видаються відповідно до них правилами (п. 3 ст. 791 ЦК). У більшій частині діючих транспортних актів і правил встановлені нормативні терміни вивантаження. На морському транспорті тривалість строків вантаження і вивантаження, іменованих сталійним часом (стадією), визначається угодою сторін, а ще частіше - строками, прийнятими у відповідних портах (ст. 134 КТМ). Сторони можуть встановити додатковий термін очікування судна під вантажними операціями - контрсталійное час (контрсталію) За простій судна протягом цього терміну встановлюється і особлива плата - демерредж.
Якщо навантаження чи вивантаження не закінчені у встановлені терміни, настає простий перевізних засобів, за який з відправника або одержувача стягується штраф. При достроковій навантаження (розвантаження), навпаки, вантажовідправнику (вантажоодержувачу) виплачується премія (при морських перевезеннях - диспач). З метою попередження доступу до вантажу і забезпечення його схоронності в процесі перевезення відокремлені приміщення і ємності (трюми, криті вагони, цистерни тощо.) Повинні бути опломбовані.
Доставка вантажу - основний обов'язок перевізника. Її виконання вимагає не тільки дотримання терміну доставки, а й забезпечення схоронності перевезеного вантажу. Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі одержувачу. Він зобов'язаний вживати всіх можливих і залежних від нього заходів щодо забезпечення схоронності вантажу. Після прийняття до перевезення вантаж зберігається в пункті відправлення, а також ...