Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Аналіз проблем заочного виробництва в цивільному процесі

Реферат Аналіз проблем заочного виробництва в цивільному процесі





ого виробництва, наслідки здійснення ними зазначеного права і докласти зусиль для однозначного вирішення питання позивачами. Якщо все-таки позивачі не прийдуть до єдиної думки про подальший рух процесу, найбільш правильним виходом зі сформованої ситуації представляється відкладення розгляду справи. У разі неявки відповідача в нове судове засідання за згодою хоча б одного з позивачів суду слід виходити з видів співучасті. При необхідному співучасті - розглянути справу і винести заочне рішення; при факультативному - виділити один або декілька позовів в окреме провадження і відкласти їх розгляд, а вимога позивача, не заперечує проти заочного виробництва, розглянути.


2.3 Про постанову заочного рішення при участі в справі третіх осіб


Як правило, при розгляді справи в суді виступають дві сторони з протилежними інтересами - позивач і відповідач.

Однак іноді процес ускладнюється вступом до нього зацікавлених у результаті справи громадян або юридичних осіб, які називаються третіми особами. Залежно від ступеня і характеру їх зацікавленості розрізняють два види цих осіб: які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору і не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги, - це особи, що вступають у вже виник між позивачем та відповідачем процес для захисту самостійних прав на предмет спору. Така особа вступає в процес тому, що вважає спірне право належить йому, а не позивачеві або відповідачеві. Визначаючи значення їх участі в цивільному процесі, необхідно відзначити, що участь у цивільних справах третіх осіб, заявляють самостійні вимоги на предмет спору, дозволяє зосередити і дозволити в одному цивільній справі суперечки кількох осіб з приводу приналежності суб'єктивного цивільного права, виключає ускладнення, які можуть виникнути при роздільному розгляді позовів позивача та третьої особи.

Згідно ст. 42 ЦПК треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача, а це означає, що вони вступають у процес шляхом пред'явлення самостійного позову, в ході розгляду справи вони вправі відмовитися від позову або укласти мирову угоду і т.п.

Чинне процесуальне законодавство не передбачає, до кого може бути пред'явлений позов третьої особи. У зв'язку з цим в літературі існують різні точки зору з цього питання: позов пред'являється до обох сторін, які в цьому випадку стають співвідповідачами, або до однієї зі сторін - позивача або відповідача. Які ж будуть наслідки неявки вищеперелічених осіб, належно повідомлених про час і місце судового засідання?

Розглянемо ситуацію, коли початкові позивач і відповідач не з'явилися до суду до призначеного терміну, і причини їх неявки суду невідомі. Дотримуючись позиції, згідно з якою по одній справі не може бути винесено двох рішень, вважаємо, що в даному випадку розгляд справи в порядку заочного виробництва та винесення заочного рішення можливе за згоди на це третьої особи. Тут можна заперечити, що заочне рішення може бути винесено тільки за згодою позивача, а в нашому випадку воно не з'ясовується. Однак вище було сказано, що при вступі в процес третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, початковий позивач стає відповідачем у справі, і тому при його неявці умовою винесення заочного рішення є згода третьої особи - позивача. Згода первісного позивача на це не потрібно. У даній ситуації найбільш правильним буде винесення одного заочного рішення як по першому, так і по другій вимозі, оскільки вони взаємопов'язані: задоволення позову третьої особи виключає можливість задоволення позову первісного позивача і навпаки.

Якщо ж згода третьої особи не буде отримана або суд визнає явку однієї зі сторін обов'язковою, виходом зі сформованої ситуації може з'явитися відкладення розгляду справи. Пропозиція про виділення позову третьої особи в самостійне виробництво слід визнати недоцільним, оскільки це призведе до затягування процесу і відповідно невиконання завдань цивільного судочинства, оскільки збережеться невизначеність щодо вимоги третьої особи. Як слід вчинити суду, якщо в судове засідання з'явилися первісний позивач і третя особа, але не з'явився відповідач за первісним позовом, що є також відповідачем і за позовом третьої особи?

Здається, в даному випадку винесене судом рішення не повинно вважатися заочним на тій підставі, що позивач і відповідач є співвідповідачами за позовом третьої особи, а явка одного із співвідповідачів виключає можливість винесення заочного рішення.

При неявці третьої особи найбільш правильним рішенням за чинним законодавством буде відкладення розгляду справи, якщо суд визнає неможливим розгляд справи за його відсутності. Якщо в законодавстві закріп...


Назад | сторінка 9 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Договір на користь третьої особи
  • Реферат на тему: Порушення кримінальної справи щодо конкретної особи
  • Реферат на тему: Підготовка справи до судового розгляду в арбітражних судах. Порядок повідо ...
  • Реферат на тему: Треті особи в цивільному процесі
  • Реферат на тему: Треті особи в цивільному процесі