вкою на его Ознака, як правило, найбільш характерні, что підсілюють зображальність мови.
Потенційні возможности перифраза самого по Собі у створенні іронії й достатньо Великі (особливо номінатівніх словосполучень, около по Функції до прізвіськ) [36, с. 232].
Для стилю творів ХХ століття Надзвичайно характерно вживанию ВСТУПНИХ конструкцій. Смороду дають можлівість створюваті різні, в тому чіслі гуморістічні Ефекти, вісловлюваті емоційне ставлені авторів та героїв до подій? шкода, сумнів, Впевненість [37, с. 136].
Слова и словосполучень у багатьох англомовному письменників почти рівною мірою представлені в якості ВСТУПНИХ елементів. Однако если слова, до якої б частина мови смороду має належати (будь то модальні слова, адвербалізовані прикметник, пріслівнікі, дієслова в наказовому способі, імена іменнікі), що не Надаються вісловлювань іронічне звучання, то вставні словосполучень часто несуть у Собі іронічну модальність або авторсько, або дійовіх осіб творів.
Серед ВСТУПНИХ конструкцій, что зустрічаються у СУЧАСНИХ письменників, більшість становляит Вступні Предложения. Їх семантико-стилістична функція представляється нам такою: для письменника Вступні Предложения прекрасний засіб втілення сатиричного задумом, Досягнення Певного гумористичний ЕФЕКТ, что стає другом план Розповіді.
неосновних, но вікорістовуванім авторам прийомо комічного є алюзії. Наша точка зору на алюзію відповідає Тлумачення, Пожалуйста Було предложено І.В. Гюббенет: «Алюзія є очень Зручне терміном, Який вказує на наявність у читача Певного, а самє, історико -філологічного фонового знання. Мі об'єднуємо цитати й алюзії, вживаючи Термін «алюзія» як по відношенню до алюзії в широкому СЕНСІ, тобто посилання на агентство епізоді, імена, назви и так далі, міфологічного, історічного чі власне літературного характеру, так и до «аллюзівніх цитат» [ 40, с. 48].
Іншімі словами, Первін значення слова чи фрази, Пожалуйста імовірно известно служити стилем, в Який влівається нове значення »[43, с. 48].
Цей лінгвістичний прийом далеко не однорідній. З одного боці, створюючі вертикальний контекст, ВІН (прийом) збагачує художній твір, надає Йому як бі четвертий вимір. З Іншого боці, ВІН может використовуват в «зниженя» виде, зрушуючі в сферу комічного.
Алюзії можна розділіті на три Великі групи:
? біблейські и міфологічні алюзії;
? алюзії до літературних текстів;
? алюзії до відоміх особистостей і подій історії та Сучасності.
Для того щоб алюзія стала зрозуміла чітачеві, необхідна наявність фонових знань. Дуже часто застосовується прийом, коли герой, сам того не відаючі, пріпісує вікорістовувану Їм цитату особі, від якої ВІН ее чув. Тім самим зіставлення фонових знань персонажа и фонових знань читача виробляти до создания комічного ЕФЕКТ. У вірші У.Б. Йейтса містіться приклад алюзії. Алюзія такоже будується на згадуванні імені власного, однак носити Вже більш узагальненій характер: Come near; I would, before my time to go, of old Eire and the ancient ways: Rose, proud Rose, sad Rose of all my days.У перекладі Г. Кружкова ми такоже знаходімо згадку имени кельтської богіні Сонця Ерін (Eirin).
Використання алюзій вельми продуктивно для создания комічного ЕФЕКТ. Що Належить одній структурі (у даного випадка - біблійного, міфологічному, історичному та літературному фону) путем перенесеного в іншу структуру, в Інший контекст (часто Іншої епохи и стилем) протіставляється в Цій новій структурі и таким чином набуває нового Сенс.
Більш складним алюзія, безпосередно пов'язана з Категорією інтертекстуальності, тобто вікорістовує прісутність в тексті Ранее створеня текстів, Які й створюють взаємні Перетин з новімі текстами [44, с. 44].
Цитати, Які Використовують автора, походящей з різніх джерел, много з них Знайомі українськомовнім читачам в перекладі (Біблія, У. Шекспір ????, Р. Кіплінг, Р. Бернс, Дж. Кітс и т.д.), но є й маловідомі імена. Цитата - невеликий уривок з літературного lt; # justify gt; · Першоджерело недоступна або ж з ускладненім доступом;
· цітується публікованій архівний документ, и відтворення тексту за архівнім Першоджерело может неправомірно надаті цитування характер архівного розшуку;
· цітованій текст ставши відомим внаслідок внаслідок цитування слів автора іншою особою.
Цітаування НЕ є плагіатом lt; # justify gt; Використання цитат (як ПРИХОВАНЕ, так и явніх) як способ создания комічного ЕФЕКТ представляється нам засновання на Загальній для творів мистецтва Тенденції до їх «застігання», превращение на штампи, переходу з області вмісту в область коду. А для создания гумористич...
