бо гарантії поручителя.
. Забезпеченням росту фінансового потенціалу підприємства при необхідності суттєвого розширення його активів і зростання темпів росту обсягу його господарської діяльності.
. Більш низькою вартістю в порівнянні з власним капіталом за рахунок забезпечення ефекту податкового щита (вилучення витрат з його обслуговування з оподатковуваної бази при сплаті податку на прибуток).
. Здатністю генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнта рентабельності власного капіталу).
У той же час використання позикового капіталу має наступні недоліки:
. Використання цього капіталу генерує найбільш небезпечні фінансові ризики в господарській діяльності підприємства - ризик зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності. Рівень цих ризиків зростає пропорційно зростанню питомої ваги використання позикового капіталу.
. Активи, сформовані за рахунок позикового капіталу, генерують меншу (за інших рівних умов) норму прибутку, яка знижується на суму виплачуваного позичкового відсотка в усіх його формах (відсотка за банківський кредит; лізингової ставки; купонного відсотка по облігаціях; вексельного відсотка за товарний кредит і т.п.).
. Висока залежність вартості позикового капіталу від коливань кон'юнктури фінансового ринку. У ряді випадків при зниженні середньої ставки позичкового відсотка на ринку використання раніше отриманих кредитів (особливо на довгостроковій основі) стає підприємству невигідним у зв'язку з наявністю більш дешевих альтернативних джерел кредитних ресурсів.
. Складність процедури залучення (особливо у великих розмірах), так як надання кредитних ресурсів залежить від рішення інших господарюючих суб'єктів (кредиторів), вимагає в ряді випадків відповідних сторонніх гарантій або застави (при цьому гарантії страхових компаній, банків або інших господарюючих суб'єктів надаються, як правило , на платній основі). [18. С. 209 - 210].
Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, проте в більшій мірі генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства ( зростаючі в міру збільшення питомої ваги позикових коштів у загальній сумі використовуваного капіталу).
. 3 Основні завдання в галузі управління капіталом компанії
Фінансова діяльність підприємства характеризується розміщенням та використанням господарських засобів і джерел їх формування - власного і позикового капіталу.
Основу управління власним капіталом підприємства складає управління формуванням його власних фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективності управління цим процесом на підприємстві розробляється зазвичай спеціальна фінансова політика, спрямована на залучення власних фінансових ресурсів із різних джерел відповідно до потреб його розвитку в майбутньому періоді.
Основними завданнями управління власним капіталом є
визначення доцільного розміру власного капіталу;
збільшення, якщо потрібно, розміру власного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку або додаткового випуску акцій;
визначення раціональної структури знову випущених акцій;
визначення та реалізація дивідендної політики.
Розробка політики формування власних фінансових ресурсів підприємства здійснюється за такими основними етапами.
. Аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства у попередньому періоді. При такому аналізі виявляється потенціал формування власних фінансових ресурсів і його відповідність темпам розвитку підприємства.
На першому етапі аналізу вивчаються загальний обсяг формування власних фінансових ресурсів, відповідність темпів приросту власного капіталу темпам приросту активів і обсягу реалізованої продукції підприємства, динаміка питомої ваги власних ресурсів у загальному обсязі формування фінансових ресурсів у передплановому періоді.
На другому етапі аналізу розглядаються джерела формування власних фінансових ресурсів. У першу чергу вивчається співвідношення зовнішніх і внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, а також вартість залучення власного капіталу за рахунок різних джерел.
На третьому етапі аналізу оцінюється достатність власних фінансових ресурсів, сформованих на підприємстві в передплановому періоді.
. Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах.
Ця потреба визначається ...
