ення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення [31, с. 139].
Соціальні технології галузі суспільного життя базуються на реальному досвіді соціальної роботи, принципах і теоретико-методологічних закономірностях, відкритих соціальними науками: соціологією, теорією соціальної роботи, теорією управління, правом, соціальною педагогікою, валеологією та ін
Класифікація технологій в соціальній роботі може бути, найрізноманітнішою. Це пов'язано з тим, що соціальна робота представляє собою певну щодо самостійну систему як упорядкованого безлічі елементів, взаємопов'язаних між собою і утворюють деякий цілісну єдність.
З цією точки зору слід мати на увазі, що соціальна робота є, перш всього, різновидом соціальної системи як має працювати з людьми (у Зокрема, з клієнтами і соціальними працівниками) і виникаючими між ними відносинами [32, с. 219].
Розглядаючи соціальну роботу як особливий вид діяльності, сутність соціальних технологій С.М. Ємельянов інтерпретує в першу чергу як сукупність прийомів, методів і впливів державних, громадських та приватних організацій, фахівців та активістів, спрямованих на надання допомоги, підтримки, захисту всіх людей, особливо так званих В«слабкихВ» шарів і груп населення.
Саме в соціальній роботі як діяльності в концентрованому вигляді виступають соціальні технології як узагальнення накопичених і систематизованих теоретичних знань, досвіду, вмінь і практики роботи суб'єктів соціальної діяльності [33, с. 125].
Соціальні технології досить різноманітні, що обумовлено різноманіттям соціального світу, соціального життя, її відносинами з природними явищами.
Класифікація соціальних технологій може бути здійснена за різними підставами: видами, рівням, сферам застосування і т.д.
У Загалом, класифікація соціальних технологій базується як на диференціації застосовуваних знань, способів, методів, так і на диференціації об'єктів (Явищ, процесів, груп людей, їх спільнот і т.д.), оскільки до кожного з них можливе застосування певних способів впливу з метою їх оптимального функціонування, розвитку та вдосконалення.
З повною на те підставою можна виділити також соціальні технології у власне соціальній сфері, в духовній і економічній області. У структурі управлінських технологій особливу важливість мають адміністративно-управлінські технології як способи безпосереднього (прямого) оперативного впливу на керований об'єкт. Ясно, що останній вид технологій (як і багато інших) самим прямим чином пов'язаний із здійсненням завдань соціальної роботи.
До такого роду технологіях можна також віднести психологічні технології як способи впливу на психологічні процеси, якості, явища, відносини, як метоли впливу на установки, характер, реакції, волю особистості, міжособистісні взаємини.
За темою дослідження найбільш близькі інформаційні соціальні технології і соціально-психологічні технології згоди.
Інформаційні соціальні технології мають своїм змістом (способи, прийоми, оптимізацію самого інформаційного процесу, його відтворення та функціонування.
Соціально-психологічні технології згоди являють собою методи, шляхи досягнення згоди більшості населення у вирішенні найбільш актуальних питань суспільного життя, з взаємного дії.
До цього типу технологій примикають соціальні технології вирішення конфліктів [2].
Таким чином, поняття В«соціальна технологіяВ» в науковій літературі використовується в наступних основних значеннях:
1. Сукупність способів, методів, засобів, прийомів організації людської діяльності з метою впливу на соціальні процеси і соціальні системи.
2. Опис способів, методів, засобів, прийомів організації людської діяльності в методиках, які включають в себе наступні розділи:
- цілі, завдання і можливості методу;
- плановане підсумкове стан соціального суб'єкта;
- застосовувані методи і прийоми;
- способи, умови і послідовність їх застосування;
- необхідна час для здійснення даної технології;
- кваліфікація працівників;
- способи навчання прийомам технології.
3. Область знання, яка розглядає питання створення, використання, розповсюдження відповідних методів і процедур перетворювальної діяльності, тобто що є науковою дисципліною.
4. Сама діяльність з цілеспрямованому перетворенню соціальних суб'єктів. Оптимізація розвитку і функціонування об'єктів, суб'єктів, явищ, соціальних процесів настійно вимагає використання технологічного підходу до управління соціальною діяльністю, бо масштаб відбуваються змін, залучення людських, матеріальних, інформаційних та інших ресурсів настільки великі, що спонтанність, стихійність такого руху, надмірне кількість помилок привели б до невиправданої розтраті сил і засобів.
В
2.2 Характеристика методів і форм управління комунікативними конфліктами
Управління конфлі...