Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність: їх повноваження

Реферат Органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність: їх повноваження





ьому рішення (ч. 1 ст. 144 Кримінально-процесуального кодексу), 3) виявляти обставини, що сприяли вчиненню злочину (ч. 2 ст. 73 Кримінально-процесуального кодексу); 4) виносити постанову про припинення кримінального переслідування, приймати деякі інші процесуальні рішення при наявності в його розпорядженні відповідних підстав. Зазначений перелік обов'язків слідчого не вичерпний. p align="justify"> Статус слідчого відрізняється від правового становища дізнавача (органу дізнання). Жоден із слідчих не володіє правом на прийняття оперативно-розшукових заходів (ст. 40 Кримінально-процесуального кодексу), хоча такі повноваження є у деяких органів дізнання. Тим часом слідчий має такої процесуальної самостійністю, якої немає у дізнавача. Процесуальна самостійність слідчого полягає в наступному. Прокурор згідно зі ст. 37 Кримінально-процесуального кодексу уповноважений давати слідчому (органу дізнання, дізнавачу) обов'язкові для виконання письмові вказівки. Однак, коли слідчий не згоден з вказівками прокурора: - про притягнення особи як обвинуваченого; - про кваліфікацію злочину; - про обсяг обвинувачення; - про обрання запобіжного заходу або скасування або зміну запобіжного заходу, обраного слідчим щодо підозрюваного або обвинуваченого; - про відмову в дачі згоди на порушення перед судом клопотання про обрання запобіжного заходу або про виробництво інших процесуальних дій, передбачених п.п. 2 - 11 ч. 2 ст. 29 Кримінально-процесуального кодексу; - про направлення кримінальної справи до суду або його припинення; - про відвід слідчого або усунення його від подальшого ведення слідства; - про передачу кримінальної справи іншому слідчому, він вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. p align="justify"> Виходячи з положень ч. 3 ст. 37 Кримінально-процесуального кодексу оскарження слідчим вищестоящому прокурору одного з названих вказівок зупиняє його виконання до розгляду скарги. У цьому випадку прокурор або скасовує вказівку нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому (ч. 4 ст. 38 Кримінально-процесуального кодексу). Аналогічним чином йдуть справи з адресованими слідчому вказівками начальника слідчого відділу. Тільки вони оскаржуються надзирающему, а не вищестоящому прокурору. І оскарження вказівки начальника слідчого відділу зупиняє виконання меншого числа вказівок. Йдеться про вказівки, що стосуються: - вилучення кримінальної справи і передачі його іншому слідчому, - притягнення особи як обвинуваченого, - кваліфікації злочину, - обсягу обвинувачення, - обрання запобіжного заходу, - провадження слідчих дій, які допускаються тільки за судовим рішенням (ч . 4 ст. 39 Кримінально-процесуального кодексу).



Керівник слідчого органу


. Керівник слідчого органу уповноважений:

) доручати провадження попереднього слідства слідчому або декільком слідчим, а також...


Назад | сторінка 9 з 18 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Застосування кримінально-процесуального затримання підозрюваного у скоєнні ...
  • Реферат на тему: Повноваження керівника слідчого органу та слідчого
  • Реферат на тему: Затримання за підозрою у скоєнні злочину як міра кримінально-процесуального ...
  • Реферат на тему: Затримання підозрюваного в сістемі ЗАХОДІВ кримінально-процесуального приму ...
  • Реферат на тему: Кримінально-процесуальний статус слідчого