рактерний приклад з "атомом". p> Адже це ж "Не-подільний" (тобто "Не" + "Подільність": тут незбиране бачення отглагольного іменника з його запереченням, причому при відсутності матеріального референта, адже ніхто ніколи не бачив атома, та й то що зараз їм зветься - не є атом). p> Стало бути, у випадку з "атомом" ми маємо вже не що інше як логіко-змістовне числення поняття з наступними етапами:
- гіпостазірованіе "подільності" в "Подільність" (за методом 1) (Дієслово) (іменник)
- з'єднання з самостійним "Не", що тягне не заперечення, а полагание нового, протилежного; (за методом 3) - остаточне складання слів з мовним зміною поняття
(по методу 2b) = "Атом" (вже щось зовсім визначене і сприймане свідомістю!)
Алгоритм: 1 -> 3 ---> 2b. p> Далі про префиксации. Є інші цікаві випадки, наприклад, з формуванням поняття "безсмертя". Тут вже подвійна префіксації з "Не"
спочатку була "Життя", потім:
"Не" + "Життя" = нежиттям; "нежиттямВ» + "Становлення" = Смерть;
"Не" + "Смерть" = Несмерть;
"Несмерть" + "Буття" = Безсмертя
(2) p> (2) p> "нежиттям" і "Несмерть" - проміжні поняття, важливі для всього процесу обчислення
Тут можливі суперечки з приводу субстанціональності (справжньої реальності) смерти, та треба розуміти, що це вже питання не логіки. Точно також, як знаменитий спір про реальності темряви (що це - заперечення, відсутність світла, чи щось самостійне?) І хоча самої темряви бути може і ні (як "тіла") сутність її була знайдена (колись):
- "Не" + "Світло" = Нєсвєт (3)
- "Нєсвєт" ----> Темрява (2)
Взагалі, слід зауважити, що випадки з "Не" дуже важливі. Бо "Не" може заперечувати предмет (якщо воно до нього "додано"), але не сутність. "Не" створює ще одну сутність, а не заперечує вихідну. Це положення принципово, бо сутності незнищенні (на відміну від предметів). p> Крім того відзначимо, що подвійне "не" аж ніяк не повертає нас до вихідного поняттю, а породжує два інших. p> Спеціальні прийоми, тобто "ОРАНЖировка" слів. Виникає при спробі "Посилити сенс" поняття, здійснюються наступними способами:
написання з великої літери, або підкреслення, наприклад:
"добро" ----> "Добро" (надається т.ч. статус всеосяжності, всезначімості); p> закавичіваніе, коли достатньо поставити слово в лапки, щоб сенс його змінився, частіше всього на іронічний, "зі шпилькою";
перетворення імені власного в загальне (як правило з префіксації), наприклад,
Лисенко ] "Лисенківщина";
Цим прикладом дуже грішила радянська ідеологія, але з логічної точки зору він бездоганний. Тут в загальне перетворюється приватне, але ПОСТІЙНОДІЮЧИЙ (Суб'єкт). h2> Єдиний алгоритм синтезу нових понять зі старих
Очевидно, що всі 4 групи прийомів синтезу нових понять зі старих єдині, і представляють собою різновид однієї, а саме 2-ий (додавання понять). p> Спочатку, для переконливості самого прийому зупинимося на лог...